Числівник як частина мови

А самостійна частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Б самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?

В самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?

Г самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

А прості, складні, складені

Б прості й складні

В цілі, дробові, збірні

Г кількісні й порядкові

А цілі числа, дробові, збірні

Б цілі числа, дробові, збірні, порядкові

В прості, складні та складені

Г кількісні й порядкові

А складним

Б простим

В складеним

Г цілим числом

А складним

Б простим

В складеним

Г ускладненим

 десять, десятеро, десятка, десятий;

три, третій, тридцять, триста;

 двоє, другий, двічі, дванадцять;

 п'ятдесятий, п'ятдесят, п'ятдесятиріччя, п'ятнадцятий.

Будувало дванадцять лицарів Софію.

Школярики стоять по три, чотири.

Я міг на тисячу, лишаю на п'ятак.

 У погляді двійко іскрин виграє.

три четверті, одна друга, половина

дві п'яті, тридцять сотих, дві десяті

чотири восьмі, чотириста два, п'ять сотих

п'ятеро, п'ять десятих, десять сотих

сімнадцять

сімдесят

семеро

семитисячний

власне кількісні, дробові, збірні та неозначено-кількісні

прості, складені та дробові

прості, назви десятків, назви сотень

цілі, дробові, порядкові

через дефіс

разом (одним словом)

окремо (двома словами)

разом або окремо, залежно від того, яким членом речення виступають