Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Творення числівників.

три;

шість і сім сотих;

двоє

сьомий. 

сімка;

потроїти;

утроє;

кілька.

сім, нуль, тисяча, третій, двадцять

нуль, мільйон, мільярд, обидва, один;

перший, шостий, десять, сто, сто один;

нуль, мільйон, двійка, обидва, один.

подібні до іменників;

подібні до займенників;

подібні до прикметників;

не подібні до жодної з частин мови. 

багато, нуль, сім, троє

тридцята, одна десята, восьмеро, четвірка

п’ятеро, кільканадцять, третя, сорока трьох

дев’ятого, п’ятнадцять, двохповерховий, шестеро

дванадцять, другого, шістсот, п’ять восьмих.

підмет;

присудок;

означення;

додаток. 

дев’яносто, сто, тридцять;

шістдесят, дванадцять, двадцять;

три, десять, двадцять вісім;

двадцять три, сто один, шістсот дванадцять. 

три

шість і сім сотих;

двоє

сьомий. 

сімка

потроїти;

утроє;

кілька.

сім, нуль, тисяча, третій, двадцять;

нуль, мільйон, мільярд, обидва, один;

перший, шостий, десять, сто, сто один;

нуль, мільйон, двійка, обидва, один.

Козацька сотня розтанула в пітьмі.

Четвірка друзів вирушила в мандри.

У змаганнях взяли участь понад сто учнів.

На гілках висіло з десяток останніх яблук.

П'ятеро лікарів, семеро стільців, троє поросят.

Четверо вовків, десятеро річок, восьмеро імен.

Семеро козенят, троє дверей, п'ятеро кошиків.

Шестеро друзів, дванадцятеро вікон, троє ножиць.