Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди кількісних числівників. Відмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа.

 самостійна частина мови , що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі

самостійна частина мови, що вказує на ознаки предмета

службова частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі

самостійна частина мови, що називає предмет

за числами, родами та відмінками

за родами та числами

 за відмінками( але є винятки)

тільки за числами

 можуть бути різними членами речення

лише означенням

 лише додатком

лише обставиною та присудком

 простий

складений

складний

трьох до тридцяти

 від п'яти до сорока

від двох до двадцяти та від числівника тридцять

від двох до п'ятдесяти

а

й

і

але

 двом, трьом

два, три

двома, трьома

 двох, трьох

тринадцять, сто другий, десять сотих, чотирнадцятеро

п’ятий, одна третя, півтора, утретє

двадцять вісім, півтораста, четвірка, чотири

п’ятсот, дві цілі десять сотих, семеро, багато

п'ятидесяти

 п'ятдесятьох

 семидесятьом

п'ятидесятьома

  називний

родовий

 давальний

  орудний

 Мало знати

 Мало придбала

 Мало примірників

 Мало насипали

 стотомний, четвірка, тримісячник, третій

сто, сорок сьомий, трійня, втретє

тридцятеро, сороковий, семеро, кількадесятий

сімдесят п’ятий, вісімсот, сотка, сотий.