Давній Рим та його сусіди. 6 клас НУШ.

На острові Сицилія

На острові Сардинія

На Апеннінському півострові

На острові Крит

Італіки

Етруски

Іллірійці

Галли

Греки

Батьку історії Геродоту

Німецькому археологу Генріху Шліману

Німецькому досліднику Теодорові Моммзену

Британському досліднику Артуру Евансу

Римська імперія, республіка, царський період

Царський період, республіка, Римська імперія

Республіка, царський період, Римська імперія

Італіків

Етрусків

Іллірійців

Галлів

Рада старійшин, яку обирали з патриціїв

Головна державна рада при цареві

Очолював військо, був верховним суддею та верховним жерцем

Разом із царем затверджував або відхиляв рішення народних зборів

До нього обирали по одному представникові від кожного роду

Це громади чоловіків-воїнів, що об’єднували піших воїнів та вершників

У X–IX ст. до н. е., коли на пагорбах, розташованих у місцевості Лацій, на лівому березі річки Тибр, з’явилися перші поселення

753 р. до н. е.

509 р. до н. е.

27 р. до н.е.

Сенат

Вето

Закони 12 таблиць

Тріумф

Народний трибун

Тріумфальна арка

1

2

3

Проти греків

Проти галлів

Проти карфагенян

Проти персів

Юлій Цезар

Луцій Корнелій Сулла

Гней Помпей

Марк Красс

Точилася громадянська війна між прибічниками і противниками реформ у державі

Спалахнуло повстання рабів під проводом гладіатора Спартака

Відбувся напад понтійського царя Мітрідата VI на римські провінції

Можновладці та полководці згуртувалися навколо сенату і змогли покласти край внутрішнім суперечностям

Він видав закон про про безплатну роздачу хліба плебсу

Спирався на сенатську олігархію

Налагодив роботу органів місцевого самоуправління

Скоротив витрати, особливо на розкіш та марнотратство заможних

Сам себе проголосив диктатором

Намагався зменшити вплив сенату

Добровільно відмовився від диктатури

За рішенням другого тріумвірату

За результатами битви біля мису Акцій між флотами Октавіана та Антонія, коли Антоній зазнав поразки

Після завоювання Єгипту та смерті Антонія

Самопроголошений

Був проголошений довічним трибуном, консулом та цензором

Сам себе проголосив диктатором

Ім’я правителя стояло першим у списках сенаторів: він був тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях

Мав найвищу військову владу – імперій

Міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроєкти або накладати вето на закони

Був народним трибуном

Мав титули верховного жерця, Августа, «батька вітчизни»

Найвищим органом управління в державі були народні збори, на яких приймали рішення про найважливіші справи

Майже всі посади перейшли під контроль імператора, який, власне, призначав на них людей

Перестали скликати народні збори

Сенат разом із царем затверджував або відхиляв рішення народних зборів, які збирали по куріях

Сенат перетворився на дорадчу структуру при імператорі

Будь-яку дію проти імператора стали витлумачувати як дію проти римського народу, який обрав собі такого правителя, тобто як таку, що веде до державної зради

Народні трибуни – обрані народними зборами захисники прав римських громадян

Цензори – призначені посадовці, відповідальні за власність громади та дотримання моралі

Весталки – жриці богині Вести, храм на пошану якої спорудив на римському форумі другий цар Давнього Риму

Гладіатори - раби, яких тренували у спеціальних школах.

Римські громадяни отримали більше можливостей для участі в суспільному житті

Це призвело до масового розорення селян та зумовило появу чисельної верстви збіднілих громадян

Римські громадяни почали активно колонізувати землі за межами імперії

1

2

3

Суспільна роль жінок була помітнішою від тієї, яку відігравали в грецьких державах (крім Спарти) еллінки

Жінка почувалася господинею дому, тож чоловіки в родині зобов’язані були її поважати і цінувати

Жінки не могли вільно відвідували громадські місця, з дому виходили лише в супроводі чоловіка

Дівчата отримували початкову освіту нарівні з хлопчиками, при цьому їм ніхто не забороняв учитися далі

Дівчата мусили бути дужими, здоровими й витривалими. Вони займалися бігом, боротьбою, кидали списа

Жінки організовували свої клуби, у яких іноді розв’язували навіть державні питання

100 тис.

500 тис.

1 млн

2 млн

Домус

Інсула

Сенат

Храм

1

2

Колізей

Пантеон

Циркус Максимус

Храм Вести

Імператор мав трьох співправителів

Збільшив чисельність армії

За його правління імперію було поділено на військові округи, які не збігалися з кордонами провінцій; округи очолювали військові командири, а провінції – цивільні чиновники

Замінив знецінені срібні гроші золотою монетою, для поліпшення контролю за сплатою податків він прикріпив колонів до землі, а жителів міст – до свого місця проживання

Для обчислення податків було проведено перепис населення

Місцем своєї столиці він обрав грецьке місто-колонію Візантій на європейському узбережжі Босфору

Добровільно відмовився від влади

У давнину римляни вірили, що кожен предмет, кожне явище мають свого бога

Римляни поклонялися своїм предкам, бо вірили, що душі померлих охороняють дім і можуть допомогти в повсякденних справах, якщо їх шанобливо про це попросити

Римляни підтримували невгасимий вогонь у храмі богині Вести – символ стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося передвісником нещастя для Риму

Сатурна

Януса

Юпітера

Зевса

VIII–VI ст. до н. е.

Межі ер

IV ст.

IV ст. до н.е.

Кількість прихильників нової релігії невпинно зростала: на початку IV ст. до них належала майже половина населення імперії

Життєві правила, яких дотримувалися перші християни, не суперечили присязі римського громадянина

Перші християни всіляко ухилялися від присяги римського громадянина, бо вона суперечила їхнім життєвим настановам

Відмову присягати імператорові римська влада сприймала як непокору й прояв бунтівного вільнодумства, через що переслідувала перших християн

Перші християнські громади без перешкод з боку влади отримували дозволи на будівництво молитовних домів – церков

Щоб убезпечити себе, перші християни проводили свої зібрання в підземеллях Рима – катакомбах

Перші християнські громади трималися на демократичних засадах

Межа ер

VI ст.

IV–VII ст.

IV–VII ст. до н.е.

Феодосій

Гонорій

Ромул Августул

Костянтин

Тарквіній Гордий

1, 2, 3

2, 1, 3

3, 1, 2

1

2

3

4

Племена очолювали обрані громадою вожді, які здебільшого походили із найзаможніших сімей

До повноважень вождів належали перерозподіл врожаю та виробів ремісників, організація оборони під час воєнних подій, спорядження військових дружин тощо

Поселення розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок, при цьому менші скупчувалися навколо більших

Дві справи ці племена вважали благородними – догляд за худобою та війну

Коли з’являлася потреба боронитися від ворога, племена об’єднувалися у великі військові союзи

Померлих одноплеменців здебільшого спалювали

Вони не будували постійних жител, а мандрували степом верхи на конях або в кибитках, запряжених волами, небіжчиків ховали в ямах, над якими насипали кургани

Предками українців були анти

Предками українців були склавини

Предками українців були здебільшого склавини, які поглинули ту частину антської людності, що не брала участі в переселенні на Балканський півострів

Предками українців були венеди