дблорпеакувіцфйічвапрол

гістидин і тирозин

аргінін і лізин

глутамін і аспарагін

г лутамінова кислота і аспарагінова кислота.

а)    гліколіпіди

а)    протеоглікани

а)    глікопротеїни

а)    глікозаміноглікани

а)    гетерополісахариди

частина молекули має гідрофобні властивості, інша – гідрофільні

містить гідрофільні радикали

містить гідрофобні радикали

а)    містить позитивно заряджені радикали

містить функціональні групи, що утворюють водневі зв’язки

а)    глікоген, крохмаль

а)    гіалуронова кислота, гепарин

амілоза, амілопектин

целюлоза, хітин

а)    целюлоза, крохмаль 

а)    простий білок – протеїн,

гемопротеїн, що складається з 4 поліпептидних ланцюгів і 4 гемів

флавопротеїн, що складається з 1 поліпептидного ланцюга і 1 гему

а)    гемопротеїн, що складається з 2 поліпептидних ланцюгів – α і β,

ліпопротеїн, що складається з 4 поліпептидних ланцюгів

а)    α -глюкоза

α -глюкоза і β-фруктоза

β-фруктоза

α -глюкоза і β-галактоза

β-глюкоза

а)    розділення білків за різницею молекулярної маси;

очищення розчинів білків від низькомолекулярних сполук

розділення білків за різницею зарядів

а)    визначення молекулярної маси білків,

а)    осадження білків з розчинів

водневі між радикалами амінокислот

водневі між пептидними групами

пептидні

іонні між радикалами амінокислот

гідрофобні між радикалами амінокислот

а)    гліцин, аланін, серин

а)    лейцин, ізолейцин, фенілаланін

а)    серин, цистеїн, треонін

а)    глутамін, аспарагін, валін

а)    тирозин, цистеїн, метіонін

а)    стан білка, що характеризується найкращою розчинністю у воді

а)    значення рН, за якого білок набуває позитивного заряду

а)    значення рН, за якого білок набуває негативного заряду

а)    значення рН, за якого білок є електронейтральним

точка гідролізу білка

послідовність нуклеотидів, зв’язаних фосфодіефірними зв’язками

послідовність нуклеотидів, зв’язаних ковалентними зв’язками

спіраль, утворена двома полінуклеотидними ланцюгами

а)    послідовність азотистих основ

а)    послідовність амінокислот

а)    лютеїн, зеаксантин

а)    монотерпени, дитерпени

а)    філохінон, менахінон

альфа-каротин, бета-каротин, бета-криптоксантин

гама-каротин, астаксантин

а)    алостерична регуляція ферментів

а)    регуляція шляхом білок-білкової взаємодії

а)    регуляція шляхом ковалентної модифікації ферментів

а)    регуляція частковим протеолізом ферментів

а)    всі відповіді вірні

а)    вторинна структура має конформацію «лист конюшини»,

вторинна структура – подвійна спіраль,

а)    містить велику кількість мінорних азотистих основ,

а)    в організмі людини міститься 4 види мРНК з різною молекулярною масою,

а)    усі молекул мають особливості будови: у 3΄-кінці «полі А-хвіст», у 5΄-кінці «кеп».

а)    пуриновими основами

типом зв’язку між пентозою і фосфатом

типом зв’язку між основою і пентозою

а)    тільки пентозою

а)    пентозою і піримідиновими основами

а)    тіамін, рибофлавін, ретинол

а)    рибофлавін, ніацин, біотин

а)    аскорбінова кислота, фолієва кислота, ретиноєва кислота

філохінон, ретиналь, піридоксаль

тіамін, ретинол, кальциферол

а)    А - Т, Г - Ц

а)    А - У, Г - Ц

а)    А - Ц, Т - Г

а)    А - Г, Т - Ц

гліцерол, жирні кислоти

жирна кислота, спирт сфінгозин

гліцерин, жирні кислоти, фосфорна кислота

а)    сфінгозин, жирна кислота, галактоза,

а)    жирна кислота, стерол

утворення фермент-субстратного комплексу призводить до зменшення вільної енергії субстрату

утворення фермент-субстратного комплексу призводить до зменшення вільної енергії продукту

утворення фермент-субстратного комплексу призводить до зміни рівноваги реакції

утворення фермент-субстратного комплексу призводить до зменшення енергії активації

а)    утворення фермент-субстратного комплексу призводить до збільшення енергії активації

воски, жири

гангліозиди, цереброзиди

жири, фосфогліцериди

стероли,стерини

лецитини