ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ ТА ОДИНИЧНИЙ ДІЄПРИСЛІВНИК

Залізо іржавіє не знаходячи собі застосування стояча вода цвіте а на холоді вкривається кригою розум же людини не знаходячи собі застосування хиріє (В. Сухомлинський).

Птахи вириваючись у сизі присмерки степу не могли залітати дуже далеко і високо (Гр. Тютюнник).

Сонце зупинившись у зеніті палить землю вогняними проміннями (М. Хвильовий).

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя (І. Жиленко).

Дівчата бігли не чуючи ніг.

Бігти не чуючи ніг.

Говорити не переводячи духу.

Летячи втомився сокіл (М. Стельмах).

Зорі мерехтіли падаючи (Григорій Тютюнник).

Сонце заходило не поспішаючи (Ю. Яновський).

 Вітри північні тремтять затихаючи (Леся Українка).

Місяць вийшовши горить (А. Кичинський).

Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну (М. Шпак).

 Давно тебе мій краю я не бачив блукаючи (Л. Тендюк).

 А журавлі несли пісні весняні курличучи (В. Грінчак).

Високо злітаючи птах далеко бачить.

Ластівка облетівши півсвіту, повертається додому.

Живучи в одному лісі соловей і ворона співають по-різному.

Чайки об’єднавшись і яструба заклюють.

Оповідки легенди перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих (М. Іщенко).

Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти (А. Малишко).

Сонце припікаючи вже висушило росу (Олесь Гончар).

Ваблять усміхаючись луки (Олександр Олесь).

А ще недавно я співаючи, ходив лугом.

  Вони зупинилися, на роздоріжжі придивляючись (М. Стельмах).

Пролетівши, скрикнув птах (П. Тичина).

Сніжинки, кружляючи, падали з хмар (Д. Луценко).

Буйний вітер замовк, пролетівши (Леся Українка).

Знизу манить, піднімаючись, запах лісу, листя і хвої.

Сестра не звикла сидіти, склавши руки.

Пташині хори, натомившись, поволі затихають (О. Довгий).

Там рідну пісню слухав я, завмерши (М. Рильський).

 Шарудить, бешкетуючи, вітер (Д. Луценко).

Промовець говорив, не переводячи духу.

 Стрепенулися темні ліси і, розправляючи, підставляли своє листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний).

Вітер лютий налетів з розгону і втомившись під дверима ліг (М. Шеремет).

працював зціпивши зуби й майже не спочиваючи (В. Винниченко).

В Не сиди склавши руки то не буде й скуки (Народна творчість).

Згорнувши руки сидіти сором (О. Кониський).

 Сказавши пошкодуєш тисячу разів змовчавши пожалієш один раз (Народна творчість).

Пішов козак сумуючи (Т. Шевченко).

 Остап стояв вагаючись (М. Коцюбинський).

 Не розвертайся доїхавши (Народна творчість).

 Ліси стоять замислившись (Ю. Яновський).

  Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши (М. Луків).

Зима скрадаючись повіяла крилом (Є. Маланюк).

Чи то степ бринить нагріваючись? (Олесь Гончар).

Земля світаючи всміхалась (Є. Гуцало).

Я йшов не поспішаючи (Л. Первомайський).

Грім бухикаючи зависав між небом і землею (М. Стельмах).

Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками з високими берегами з темними лісами.

Заспівали затукали тяжкі краплини спадаючи з листя і квіту на землю.

Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок.

Ніжна тиха кришталево чиста мелодія почулася ніби здалека.

Баритон немолодий але гарно виспіваний провів ту ж саму фразу.

 Відчинивши двері, діти почали колядувати.

 Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, вдарив грім і розпочався дощ.

 Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники повернулися до класу.

Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися враженнями від побаченого.

 Перемігши супротивника, кияни увійшли до фіналу.