Діагностична робота. Прислівник. Службові частини мови. Вигук

незмінна частина мови, яка називає ознаку дії або пояснює, 

як, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована.

частина мови, що називає ознаку предмета.

 частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх.

прислівники мають закінчення;

 прислівники не мають закінчення;

 прислівники змінюються за відмінками.

розумна, швидко, ясно;

надзвичайно, солодкий, навесні;

 довкола, опівночі, вгорі.

дорога

лісу

вгору

царство

у

ліворуч

вела

угору, вниз, що дня, вліво

угору, вниз, в право, зверху

угору, вниз, щодня, вверх

угору, в низ, щоденно, вліво

летіли зозулі, пише швидко;

весело грали,  привітно спілкувалися;

добре слово; розумний учень

Довго і важко ми йшли по снігових заметах.

У саду росли  яблука, груші, сливи.

 Весна надихає і чарує людину.

голосно, весело, внизу;

ліворуч, щасливо, радісно;

дружно, сміливо, добре;

2

4

3

5

закінчення нульове

закінчення - о

закінчення немає

закінчення - но

поволі

наввипередки

одночасно

вперше

прийменник, сполучник, вигук

займенник, сполучник, частка

прийменник, сполучник, частка

в, крізь, на, через, перед, за

але, а, та, тому що

 в, крізь, і, але, бо

Богдан намалював на афіші клоуна.

Діти проспівали пісню провесну.

Соломія до малювала до слова рисунок.

в, у, із

у, для, з

для, в, і

це службова частина мови

це самостійна частина мови

це особлива частина мови