Діагностувальна робота. Краса та багатство української мови. Повторення та узагальнення вивченого (тестові завдання)

«П»,— а.

А: «П».

«П?» — а.

А: «П!»

підмет

присудок

означення

обставина

додаток

на сопілці

виграва

малий

Іванко

 дар пісень

поклала доля

поклала в колиску

поклала дар

Сонце золотило далекі пагорби.

Верхівки сосен у лісі світилися сонячним багрянцем.

Рідні пісні навіювали спомини.  

Змалку треба шанувати рідну мову, народну пісню.

Навесні прилітають перелітні птахи.

Сонце вже ховалось за гори.

Узгір’я хмариною спускалось в море.

Вітер пісню співає стоголосо.

слова, що називають того, до кого звертаються.

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те ж питання та відносяться до одного й того самого члена речення

члени речення, що становлять його граматичну основу

І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю.

Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки.

По дорозі торохтить зима на возі.

Умостився Морозенко на столітнім дубі.

кому

тире

 крапку з комою

двокрапку

І цвіт, і грім, і дощ, і град я серцем спраглим все приємлю.

 Порозцвітали гарно квіти нагідочки, красолі і мачок

Дощило скрізь над яром, над болотами, над лісом

Над кручею над садом на горі розквітли яблуні.

2 і 4

1 і 4

 3 і 5

 немає в жодному

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього нам ще рано.

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Не осверни цю мить і не поруш цинічним словом ...

Бідна волошко,чому ти у житі,а не на клумбі волієш рости?

Ні,світе мій,вовік не розлюбить святі поля твої,і небеса,і води.

Давай-но, серце,ми печаль облишемо?

Дозволь мені,мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

На диво птахи ще не відлітати у вирій.

Отже червень розпочинаються канікули!

навіть

отже

уявіть

мабуть

може

Горе,кажуть за горе чіпляється.

І от, нарешті,засиніли Дніпропетровщини лани.

Товариш,видно:не зрозумів жарту.

Кожен має посадити в житті, принаймі,одне дерево.

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

 Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

 Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

 Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

Ярославна подумала «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

І тихо-тихесенько я промовляла: Сон літньої ночі, мені тебе жаль…

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

..сохнути, ..чавити, ..жувати

..жати, ..тихати, ..давлювати

..садити, ..бавити, ..причинити

..чинити, ..крикнути, ..гадати

..простити, ..переду .. хрещений

..трушувати, ..чорнілий, ..правді

..хотіти, .. фокусований, ..піднизу

..турбовано, ..піткати, ..кріплений

пр…буток, пр….варений, пр…своєння

пр…бічник, пр…славний, пр…леглий

пр….хований, пр…звисько, пр...гріти

пр…велебний, пр…бій, пр….вабливий

спитати, росхвалений, прибічник, беззбройний

скаламутити, безквитковий, розжувати, приточений

призвище, зціпити, безхарактерний, розквіт

розказати, бесхатько, зцементувати, примазатись

зчавлений, розпилення, препізнитися, безкрай

велике сузір..я, роз..ятрена рана

очікувана прем..єра, духм..яна страва

гарне ім..я, швидкий пор..ятунок

досвідчений різьб..яр, високий бур..ян

«З тобою мова буде потім, — сказав Іван, — а я служу революції, Інтернаціоналу».

Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до нас!»

Марія просить: «Корнію, любий. Маєш карбованця, купи маленьке поросятко. Вигодуємо, і на Різдво ковбаска буде».

Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?»