КДН. Прислівник. Службові частини мови. Вигук

самостійна змінна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?

самостійна змінна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?»

самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

суфікс

закінчення

постфікс

основу

без/сумніву , на/зло , рік/у/рік , кінець/кінцем

де/коли , на/щастя , з/дня/на/день ,по/третє

до/смаку , в/трьох , по/перше , хоч/не/хоч

по/українськи, на/радість , де/не/де , в/літку

вічн...о, здивован...о, впевнен...о

вдоволе...о, нездолан...о, невпин...о

зран...я, навман...я, спросон...я

погодин...о, чарівн...о, пиш...о

 по-юнацьк(і/и), по-козацьк(і/и)

до реч(і/и), по-ведмеж(і/и)

 двіч(і/и), навпомацк(і/и)

позаоч(і/и), опівноч(і/и)

Нам треба як/небудь встигнути на останній автобус.

І блідий місяць на ту пору з хмари де/не/де визирав.

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.

по/дитячому казковий

згадував час/від/часу

посадили по/середині

зустрінемося  будь/коли

стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

 щосили, казна-звідки, будь-де, давній

читаючи, важко, легко, спересердя

стрімко, сказано, мало, взимку

ні/так/ні/сяк, ні/звідки

ні/куди, ні/в/якому

ні/туди/ні/сюди, ні/куди

ні/як, ні/скільки

говорив не/голосно; виконав не/гайно

кричав не/самовито; йшов не/швидко, а повільно

вийшов не/швидко; думав не/квапно

не/весело, а сумно; не/сьогодні, а завтра

чистіше, тяжіше, блише, довше

нище, краще, вище, вужче

тепліше, товще, глибше, зручніше

холодніше, швидше, більш поганіше, більше

з'єднує однорідні члени речення і частини складного речення.

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

вносить додаткові відтінки значення або служить для утворення способів дієслів.

Тополі край дороги похилились.

Назустріч здіймалося місто.

 Лунає неподалік пісня.

 працювати за певних умов

консультації з математики

не з'явитися із-за хвороби

піти по хліб

по/над, по/за, по/під, по/серед.

із/за, з/між, з/під, з/поміж.

 за/для, про/між, по/між, по/біля.

1Б 2В 3Д 4А

1Б 2Д 3В 4А

 1Б 2Г 3Д 4А

1В 2Б 3Д 4А

 1Б 2Г 3В 4Д

Як/би не крутила хуртовина,а крига розтає.

Як/би мені черевики,то пішла б я на музики.

Як/би високо ворона не літала, завжди на гній сяде.

Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і непролазні хащі.

Уже останній коник степовий затих, і вітер ліг на луки спати.

Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташина, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич.

Цвіте липа так буйно, що все місто плаває в задушливому мареві.

 (не)щастя, (не)надовго, (не)втомно

(не)співати, (не)слухати, (не)сухий

(не)потрібний, (не)здолати, (не)любити

(не)лишивши, (не)питавши, (не)роблячи

Зайшов в вагон; поклав у торбу; пішли у похід

сидимо у вагоні; пішли в зоопарк; стрибати у хвилях.

квіти у оранжереї; поїхати в Одесу; риба в озері

Нехай ні жар, ні холод не спинять вас.

Ліси наче світились наскрізь.

Принеси ж мені книжку.

Сходила б у бібліотеку за книгою.

Чи то мені здалося, чи так було насправді.

Учитель у класі один, а учнів багато.

Хіба не бачите, що сонце світить?

Моя сестричка любить і солодощі, і фрукти.

2

3

4

1