Дієприкметник

особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією

особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію;

самостійна частина мови, що виражає дію предмета або стан

розпечений, працюючий, розквітлий.

зеленіючий, промоклий, повний

зраділий, веселий, розумний

-уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

-л-

-ен-, -н-, -т-

від основи неозначеної форми перехідних дієслів

від основи неозначеної форми неперехідних дієслів доконаного виду

від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів;

теперішнього часу

майбутнього часу

минулого часу

яка переходить на інший предмет

яку виконує сам предмет

яку виконує над ним інший предмет

А вже на відпочилім небокраї прекрасний розгортається пожар

Постарілий і посивілий стояв він перед дочкою

Шумлять жита, оновлене село у воду видивляється з узгір’я

Лише мох вкриває оте віковічне, ніким не займане каміння

На лугах ще трава не кошена, у полях красуються жита.

На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни;

Через усю Вербівку стеляться скупі городи та левади, (не)огорожені тинами.

Скільки сягало око, жевріли маки на луках, ніким (не)сіяні, але радуючи всіх

Легенький вітерець колише по той бік річки (не)скошені трави

довгожда..ий, шале..ий, несподіва..ий.

незліче..ий, несказа..ий, нерівня..ий

освітле..ий, упорядкова..ий, принесе..ий

додатком

означенням

присудком

обставини

присудка;

підмета