Дієприкметник

Вогнен.. ий, блажен..ий, непримирЕн..ий, незлічЕн..ий

НепримирЕн..ий, заплетен..ий, незнищЕн.. ий, добірн. ий

НездІйснен.. ий, дозволен..ий, незнищЕн.. ий, списан..ий

Обурен..ий, бажан..ий, написан..ий, прибран..ий

Зменшений, причесаний, прибраний, закутий

Палаючий, присохлий, сяючий, читаючий

Стертий, написаний, зрізаний, люблячий

Шитий, политий, відображений, жовтіючий

Не/переказаний текст, не/домальована мною картина, не/зів'яла квітка

Ніким не/бачене диво, тарілка не/вимита сестрою, ще не/розгадана таємниця

Не/розв'язаний вузлик, не/добудована школа, людина не/стомлена

Не/відправлений лист , не/фарбоване ніколи волосся, не/загартована часом людина

На розвилці доріг стояв одноповерховий будинок із зеленіючим ганочком.

Вузька дорога повела в гори які поросли густими лісами.

Про щастя здобутеє нами шепочуть зелені жита.

Її щоки спалахують, як мак, потім бліднуть погасаючи холонучи

Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Серпанками прикрита, слуха солов'я срібна ніч.

Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.

Тебе у далеч владно закликає напоєна надіями пітьми.

Омиті росами квітки розтулюють повіки

Душа, переповнена щастям, часто буває німа.

Затуманилася весняна ніч, осяяна цвітом яблуні.

З уявленням про красу тісно пов'язана гармонія.

Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

Припорошена порохом стерня вмлівала від сонця.

Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

Скарби здобуті неправдою не дають користі.

Наука то викопана голкою криниця.

Стоять обдмухані холодними вітрами сади.

Побите дощем поле ще й град поб'є.

Гори укриті лісом.

Двері в хату були зачинені.

Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні.

Твір написаний своєчасно.

Змелений, схвалений, зварений, намальований

Зволожений, зів'ялий, знесилений, зібраний

Пожовклий, осяяний, почорнілий, випечений

Розв'язаний, змелений, дихаючий, діючий

 особлива, незмінна форма дієслова, яка означає дію.

особлива форма дієслова, яка має ознаку предмета за дією або станом.

невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки.

 частина мови, яка означає дію предмета.

Зелений, залитий, спечений

Зроблений, черствий, недописаний

Посивілий, принесений, палаючий

Засвоєний, радий, укритий