Дієприкметник

засмаглі діти

 співаючі хористи

 радісне хлоп'ятко 

 розв'язувані задачі

прохололий сніданок

 сяючий, обтяжений, прокипілий

поораний, палаючий, задубілий

посріблений, вимитий, зблідлий

посвітлілий, мелений, співаючий

здрібнілий, лежачий, темніючий

Гори укриті лісом

Двері в хату були зачинені.

Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні.

Повітря насичене несказанною ніжністю 

Тут руками прадідів зігріта кожна грудка рідної землі 

Синіють покриті вічним снігом високі гори.

Пожовкле листя безшумно кружляє за вікном.

Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині.

Повитий ранковим туманом острів пливе у морі.

Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.

 Душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль.

Мов спинився Дніпро, оточений передосінніми берегами.

Благословенне життя, звеличене працею, осяяне любов'ю. 

Укрита садками балка ховалась у старому липовому лісі.

Простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.

 На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

Під дубом зелененьким кінь змордований стоїть.

Заспівали тяжкі краплини, спадаючи з листя і квіту на землю. 

Через вікно зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пилом.

За один рідний звук ладен буваєш заплатити роком життя.

Я зачарований красою карпатських краєвидів.

Холодить розпашілі обличчя м'яка гірська прохолода.

Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.

 Давні могили-кургани порозкидані серед степового роздолля.

На полонині пахло охолодженою за ніч землею.

Усе спить поморене денною працею набирається сили.

Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

Довго чув я полонений сном солов'їну пісню за моїм вікном.

Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

 Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Співа трава ніким ще не зім'ята, і вабить таємницями.

Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла. 

Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

 Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.

плакучі верби

подорожуючі студенти

стоячі пасажири 

конкуруючі фірми

початкуючі художники

Під насупленими волохатими бровами дідуся запали розумні сірі очі.

Розбуджені громом, умиті дощами, люди оглядали поля.

Ожила земля, скупана в молочних випарах ранкових туманів.

Корній, овіяний весняним вітром, тепер виношував новий задум.

Нагріта за день весняним сонцем, чорнорілля дихала парою.

Невідремонтований мною прилад погано працював

Непомічені Мурчиком пташенята причаїлися в заростях

Незакінчений портрет притягував погляди всіх, кому майстер показував його. 

Навіть  у серпні трава на луках була не зжовкла, не висохла.

Незакінчена, а відкладена справа непокоїть душу.