Дієприкметник

Холодний напій.

Низькі оцінки.

Пожовкле листя.

Тихий спів.

Стихаючий спів.

Сяючі очі.

Побілена хата.

Жовте листя.

Посивілий чоловік.

Прочитана книга.

Скошена трава.

Підписана заява.

Зів'ялі квіти.

Вишитий рушник.

Зеленіюче поле.

Синіюче небо.

Блищало небо засіяне зорями.

Намальовані квіти не пахнуть.

Квіти сріблені росою дивляться на шлях.

Сплять сивиною закутані гори.

Вгорі цвіте усіяна хмарками блакить.

Здобутий працею хліб м'якший від дарованого бублика.

Сорочку викроєну за чужими порадами носитимеш уночі.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

У рідний край грозою вмитий ведуть усі шляхи на світі.

Цвіте земля задивлена в свободу.

Небо збіліле від спеки вже сивіє мов попеліє.

Викарбуване на монеті зображення має свою історію.

Вихована в багатодітній сім'ї дитина досягає мети.

Вихована людина нікого не образить.

Смажена на олії риба була соковита.

Випечений у печі хліб наповнив ароматом весь будинок.

Зневажають не лежачого, а ледачого.

Лежачий плуг іржавіє, ледачий чоловік хворіє.

Учений чоловік переконує словом.

Вихованості вчися в невихованої людини.

Несказаний, неоціненний.

Неоцінений, нездійсненний.

Несказанний, нездоланний.

Нездоланий, нездійснений.

Не/нагріте як слід залізо, не/зорана земля.

Не/зорана господарем земля; не/промовлене, а проспіване слово.

Не/засіяне поле, не/прочитана книга.

Не/политі квіти, не/закінчений вчасно портрет.

Не/досліджена ніким історія, не/доспівані пісні.

Не/закінчене діло, не/зорана нива.

Не/продумана робота, не/вишита ніким квітка.

Не/витрачена юнаком сила, не/помічена ніким помилка.