Дієприкметник

особлива форма дієслова;

незмінна частина мови;

особлива форма прикметника;

службова частина мови.

виражає ознаку предмета;

означає дію або стан предмета;

виражає ознаку предмета за дією;

вказує на додаткову дію.

хто? що?

що робити? що зробити?  

який? чий? котрий?

який? яка? яке? які?

дієслова та іменника;

прикметника та іменника;

дієслова та прикметника;

іменника та числівника.

число, час, особу;

час, вид;

перехідність/неперехідність;

спосіб, рід, число.

родами, числами, відмінками;

особами, відмінками;

числами, особами;

особами, родами, числами.

підмета;

обставини;

означення;

додатка.

одинадцятий;

світанковий;

замріяний;

мрійний.

пожовклий;

веселий;

склеєний;

напнутий.

засипаний;

посинілий;

радіючий;

зморений.

–т-;

-ач-;

–н-;

–ен-.

побіліти;

кипіти;

лити;

відрахувати.