Дієприкметник.

Дієприкметник - це самостійна частина мови, що має ознаки дієслова та прикметника і відповідає на питання який?

Дієприкметник - це самостійна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання що робити?

Дієприкметник - це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Дієприкметник - це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

За значенням дієприкметники поділяються на дві групи: активні й пасивні.

Дієприкметники не змінюються за родами, числами і відмінками.

Дієприкметники не мають ознаки виду і часу.

Дієприкметник - це не самостійна частина мови, а самостійна форма дієслова.

Дієприкметник не залежить від іменника.

Дієприкметник у реченні може бути означенням або частиною складенного іменного присудка.

Дієприкметник може мати залежні слова.

Дієприкметник не має категорії виду і часу.

Конфліктна ситуація

Синій від морозу

Освітлена вулиця

Заклопотана господиня

Необдуманий, облитий, обсаджена, занесені.

Посинілі, засалений, вирощена, зелений.

Загнані, таємниче, пошарпана, згоріла.

Порахований, запрошені, підколювати, зневірений.

Названій - жін.рід, однина, Д.в.

Змореному - чол.рід, однина, М.в.

Підкреслені - сер.рід, множина, Н.в.

На опустілому - чол.рід, однина, М.в.

Дихаючий, принесений.

Зацікавлений, засмучений.

Створені, посаджені.

Розрита, вишита.