Дієприкметник. Дієприкметниковий

а) упорядкований, дрібненький, існуючий

б) пом'якшений, змужнілий, м'який

в) існуючий, зніяковілий, опрацьований

г) в'ялий, працюючий, виконувана

Залитий сонцем степ розкинувся перед нами.

Повитий туманом острів пливе в морі.

Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.

Через вікно зазирнув клапоть неба присипаний срібним пилом.

сяючий, обтяжений, прокипілий

посвітлілий, мелений, співаючий

здрібнілий, лежачий, темніючий

зів’ялий, розквітлий, квітучий 

 радіючий, передплачений, сумуючий

 зафарбований, записаний, прочитаний

завмираючий звук

гарцюючий вершник

посивілий чоловік

закінчивший школу

хто? що?

що робити? що зробити?

який? чий? котрий?

який? яка? яке? які?

підмета;

обставини;

означення;

додатка.

-уч-(-юч-)

-л-

-ач-(-яч-)

-н-

зів"ялий, лежачий, сумуючий

використаний, синіючий, фарбований

дозріле, политі, освітлені

-ен-, -н-, -т-;

-л-;

-уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

висохла білизна

побілівший листок

загубившийся собака

згорнутий папір

Замріяна дівчина

Мріюча дівчина

Дівчина, що мріє

Дівчина мріє

Коло великоднього столу заствленого усяким свяченим стояла Олеся.

Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.

Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка.

Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

не/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв’язана задача

не/прочитана книга; не/побілена хата; стіни не/фарбовані, а лаковані

не/вишитий рушник; слова, ще нікому не/сказані; не/довантажена машина

не/доспівані пісні; квіти ніким не/зірвані; не/доплетений кошик

не/вивчений текст, не/узгоджені питання, поле не/засіяне

висохнути — висохший

упіймати — упіймавший

умитися — умившийся

одягнути — одягнений

посадити — посадений

Закохана співала про любов.

Вона була закохана, ніжна, щаслива.

Закохана дівчина співала про любов.

Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, чоловічий рід, однина, називний відмінок.У реченні — означення.

Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, жіночий рід, однина, називний відмінок.У реченні — підмет.

Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, жіночий рід, однина, називний відмінок.У реченні — означення.

не/политі квіти; не/вибране поле

не/стримані почуття; не/вгамовні діти

не/виправлена вчителем помилка, не/відредагований учнем твір

не/знайдений предмет, не/загнузданий кінь

Мені подарували вишиту гладдю сорочку.

Уроки в мене давно зроблені.

 Ми йшли широкою, вимощеною бруківкою вулицею. 

На галявинці лежать забуті дітлахами іграшки. 

З дверей виткнулось спершу відро, до половини наповнене водою, далі русява голівка дівчинки, нахилена набік до відра, а далі права рука піднята трохи догори. 

Сидів я на дубовій колоді на сволок зрізаній, і дивився на небо.

Десь далеко на морі, оповитому темрявою світив вогниками пароплав.

За щедрівку ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його хлопцям у торбу.

Українська обрядовість безпосередньо пов’язана з природою.

Пов’язана — дієприкм., поч. ф. — пов’язаний, акт., док. вид, одн., ж. р., Н. в., означення.

Викупаний сонцем колос вклоняється ниві.

Викупаний — дієприкм., поч. ф.— викупаний, пасивн., док. вид, одн., ч. р., Н. в., означення.

Щось казкове було в широкому привіллі, по вінця сповненому надійними хвилями.

Сповненому — дієприкм., поч. ф.— сповнений, акт., док. вид, одн., с. р., М. в., означення.

Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком.

Натягнутим — дієприкм., поч. ф.— натягнутий, акт., док. вид, одн., ч. р., Ор. в., означення.

дієслова та іменника;

прикметника та іменника;

дієслова та прикметника;

іменника та числівника.

особлива форма дієслова;

незмінна частина мови;

особлива форма прикметника;

службова частина мови.