Дієприкметниковий і дієприслівниковий зворот

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.

Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори.

Покрите хмарами сонце вибилося з-за гори.

Над залитими квітневою повінню луками холонув оранжевий вечір.

Мені наснилася криниця водою сповнена до дна.

Край моря сонце золотить гори укриті лісом.

Росток скроплений живлющою росою пробився на безмежжі нив.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.

Іноді зайде до них високий степовик попечений сонцем.

Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми гніздами.

Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у степу хутірець.

Пахнуть медами нагріті за день на сонці дині.

У гирлі річки змішується морська вода з річковою насиченою осадами.

Маленький човник пристав до берега зарослого густим очеретом.

Дівчинка відвернувшись гортала сторінки підручника.

Усяка пташечка радіючи співала.

Дуже шкідливо читати лежачи.

Хлопці бігли не чуючи ніг під собою.

Музика діє на людину передаючи естетичну інформацію.

Дерева зашуміли піднімаючи догори листя.

Спускаючись сходами я зустрів свого друга.

Учитель вийшов з класу й обернувшись до нас...

Стомившись од напливу вражень Микита зупинився.

Дерева сумно махали проводжаючи птахів у вирій.

Софійчина бабуся не звикла сидіти склавши руки.

Сонце сідаючи за гору проглянуло з-поза хмар на хвилину.

Художниця малювала на ватмані використовуючи акварель і гуаш.

Берег упав, оголивши бронзову спину, нерухомої води.

А день, допивши келих сонця, уклався спати.

Столітні дуби вперше почувши звук сокири захиталися.

Почувши, хлопʼячі голоси, дідусь вийшов з хати.

Летять хмаринки, летять дороги, зібгавши куряву під ноги.

1

2

3