Дієприкметник як форма дієслова

змінюється за родами, числами, відмінками

вид: доконаний і недоконаний

час: теперішній або минулий

здатність приєднувати до себе залежне слово

погасле вогнище, посивілий чоловік, розбита склянка

вишитий рушник, зрубане дерево, пофарбований паркан

сумуючий учень, скрипучі двері, гарцюючий вершник

прочитаний вірш, доспівана пісня, літаючий корабель

куплений зошит, зліплений літачок, відрізаний хліб

розмальований конверт, пожовкле листя, написаний твір

заплетена дівчина, крадений бублик, лежачий камінь

скошена трава, зрубане дерево, посивілий чоловік

комами та інтонацією не виділяємо

комами та інтонацією виділяємо

кому ставимо лише після означуваного слова

від основи інфінітива за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-

за допомогою суфіксів -л-, -уч-, -юч-, -ен-.

за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-

за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, -л-

ненаписаний лист, недопечений хліб, город не скопаний

неосвітлена вулиця, не дописаний лист, не дочитаний твір

незірвані яблука, не зібране жито, незакінчена картина

не сказане, а написане вітання, не скошене жито, неполиті квіти.