Дієприкметниковий зворот

Мої суцвіття, биті холодами,

ви добру зав'язь все - таки дали (Л. Костенко).

І яблуня одна, нікому не підзвітна,

хазяїна свого шукала навздогад (Л. Костенко).

Земля вдихне глибинно і жагуче,

на вишняках настояний, озон( Л. Костенко)

Лежить дорога золотом прошита(Л. Костенко).

То мудра і древня держава -

вкарбований профілем ліс (Л. Костенко).

 Самі на себе дивляться ліси

розгублені од власної краси (Л. Костенко).

Богданівка - не Богом дане,

не чортом прокляте село( Г. Чубач).

Тільки пісня залишиться,

не доспівана веснами,

не розгойдана соснами (Г. Чубач).

 За все душа моя платила:

за роки, прожиті даремно,

за світлі дні,коли любила (Г. Чубач).

Ген килим витканий із птиць летить над полем (Л. Костенко).

У сьоме небо вийдемо з гущавин задавлені гранітними трюмо (Л. Костенко).

Осліплені на мить, ми врізались в пітьму (Л. Костенко).

На лугах ще трава не кошена, на полях красуються жита.

Вимите скло блистіло на вранішньому сонці.

На березі хвилястої Десни стояло місто,оповите в сни.

Попередниками кобзарів були музиканти зображені на фресках у Софії Київській.

Безмежний степ укритий снігом спав.

Викупаний сонцем колос вклоняється мені.

Тихо дрімала земля встелена осіннім листям.

Обізнаний багатьма мовами світу поет переклав українською багато творів зарубіжних митців слова.

Одягнені в ліси гори стоять у німій величі.

Одягнені у вишиванки усі стояли притихлі на вулиці.

дієприкметник із залежними від нього словами.

дієприкметник разом із означуваним словом;

дієприкметник разом із дієсловом