Дієприслівник

самостійна частина мови

особлива форма дієслова

службова частина мови

особлива незмінна частина мови

ознаку предмета за дією

ознаку дії, ознаку іншої ознаки

ознаку предмета

додаткову дію або стан

-учи , -ючи, -ачи, -ячи;

-чи, -вши;

-анн(ий), -янн(ий);

-т-

написавши, прочитавши, долетівши;

працюючи, подолавши, ненавидячи;

несучи, дихаючи, заплітаючи;

прослухавши, нездоланний, прожитий.

дієприслівник разом із граматичною частиною речення.

дієприслівник разом із залежними від нього словами.

дієслово-інфінітив

дієприслівник разом із

Сонце заходить цілуючи гай.

Шануй батька й неньку буде тобі скрізь добренько.

Вгорі цвіте блакить всіяна хмарами.

Гарячі пожовклі від болю стелились листки восени.

присудка

означення

не є членом речення

обставини

Тікати не чуючи ніг.

Ліс випустив мене з своїх обіймів, степам віддавши лагідно.

Сонце примкнувши вії, уже спускалося на землю.

Ідуть дівчата співаючи.

сказаний, посивівши, кохаючи;

маючи, вантажити, пожовклий;

прив'язавши, йдучи, знаючи;

пройдено, вимито, записано.

не/дослухавши, не/сказавши, не/довчивши;

не/дописавши, не/давши, не/м'явши;

не/доспавши, не/здужавши, не/тямлячись;

не/волячи, не/навидячи, не/хтуючи.

дієприслівниковий зворот, який став фразеологізмом;

одиничний дієприслівник, який стоїть після присудка й відповідає на питання як?

одиничний дієприслівник;