Дієприслівник

Самостійна частина мови, що означає додаткову дію предмета і відповідає на запитання що робити? що зробити?

Службова частина мови, що служить для зв'язку слів у реченні.

Особлива форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, відповідає на запитання що роблячи? що зробивши?

Особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією.

Радісний, читаючи, пишучи, зупинившись.

Радіючи, засмаглий, сумуючи, запитавши

Перемагаючи, відпочиваючи, приготувавши, загартувавшись.

Ведучі, йдучи, співаючи, відчувши.

Наталя Миколаївна всміхнулася і опустила очі.

Климко зупинився й подав учительці трояндову сукню.

Климко підвівся - ноги одразу загули й налилися гарячим.

Вицвірінькували горобці, підстрибуючи на цегляних тротуарах.

Дядько сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою

Климко йшов іржавою трамвайною колією, переступаючи, з шпали на шпалу.

Він довго кашляв сидячи, в солом'яній постелі й туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою.

Климко ледь скривив губи пробуючи усміхнутися.

яблуні, груші, сливи.

навіваючи спокій

залиті яскравим сонцем

радісно співали пташки.

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Зимовий вечір закуривши люльку розсипав зорі.

Там могили з буйним вітром в степу розмовляють сумуючи.

Засміявшись дівчина побігла по стежці.

1

2

5

3

5

4

6

3

Хмара тріснула навпіл, пронизавши небо вогняними стрілами.

З лютим криком монголи кидались від хати до хати, вивалюючи двері.

Розпростерши віти, каштани оберігають людське щастя

Не посіявши, не збереш.

Не вагаючись я погнався за котом.

Хвилюючись Івась розповідав про свої перші успіхи.

Дівчата розходяться співаючи.

Читаючи роман Юрій відпочивав.

Остап стояв вагаючись. ( М. Коцюбинський)

У траві прилігши лось міг сховатися до половини. (Є. Гуцало) 

А навкруги розвидняючись світліло. (Є. Гуцало ) 

А Старий воєвода вважав, що не може його дочка, живучи серед повстанців, не навчитися того, що вміють вони. (В.Малик)

Складені із грубо обтесаних колод, вони віддалеки здаються приземкуватими грибами, з вершечків яких в’ються сизі дими. (В.Малик)

Вільне життя в горах, військові вправи і посильна робота зміцнили хлопця.

Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

Вишні, зацвівши, у росах заплачуть

Соснове гілля, наїжачившись, дивиться вгору.

Так вони, сидячи, діждалися неньки.

Виглядаючи з вікна потяга, нас вражали пейзажі.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.

Жнива щороку мали свою пору, освячену святами.

Літо, розтрушуючи листя, скидало свої розкішні шати

якщо знаходиться в кінці речення

якщо виражений фразеологізмом і знаходиться після присудка

якщо знаходиться на початку речення 

якщо знаходиться в середині речення

Могутні дуби стоять замислившись.

Білий димок догори здіймається хвилюючись. 

Краще вмерти біжачи аніж жити гниючи.

Мене там мати повивала і повиваючи співала.

на початку речення;  

усередині речення;   

у кінці речення.

звороту немає

Сашко, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти.

Василь, одягнувши рюкзак, взув кеди.

Юля, подружившись з Галею і дуже полюбила її.

Сергійко згадавши про забутий портфель і пішов по нього.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.

Жнива щороку мали свою пору, освячену святами.

Куняє хмара, звившись у клубочок.

Кучерявий червень надбіг і не оглядаючись відбігає.

Жевріючи над обрієм сходила ранкова зоря.

За вікном виноград пожовк не дозрівши.

Дівчина стрепенувшись підвела голову.

Якщо стоїть після означуваного слова.

Якщо стоїть перед означуваним словом.

Завжди, незалежно від місця у реченні, якщо не виражений фразеологізмом.

Тільки якщо виступає обставиною.

Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Державний Гімн виконують стоячи.

Співають ідучи дівчата

Марійка почула прислухавшись як в кімнаті розмовляв тато.

Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш.

І стане рідна Україна усі, здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі.

Не мовчи, коли гордо пишаючись, велегласно брехня гомонить

Передаючись з уст в уста і, закріплюючись у текстах, мова єднає покоління.

Не ворухнувшись лось напружився і ладен був зробити скок у гущавину. 

З самого ранку, виплутавшись із тенет туману, вигулькнуло сонце.

Сорока застрекотіла і, розпустивши хвіст, полетіла геть.

Остаточно струсивши з себе рештки нічної пітьми, прокинувся ліс.