Дієприслівниковий зворот

  на початку речення;   

 усередині речення;   

у кінці речення.

Вітри північні тремтять, затихаючи між кущами лавровими.

Солодкою стрілою пізній цвіт скрадаючись, приморозок ранить.

Весняний вітер нетерпляче зітхає оббігаючи узлісся.

Святиною-оберегом для української нації постає Тарас Шевченко.

Хоч ідуть по Хрещатику люди щільно, як у черзі, майже притулившись один до одного, але я не бачив, щоб хтось когось копнув ногою, ударив ліктем або вилаяв.

Храм задумано було звести за подобою візантійського собору, в якому хрестився Володимир.

Внутрішнім оздобленням Володимирського собору керував професор Київського університету Андріан Прахов.

А експрес летів і летів поспішаючи.

Могутні дуби стоять замислившись.

Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи.

Мене там мати повивала і повиваючи співала

Сонце заходить цілуючи гай

І я заплакавши поїхав на чужину

Летять дороги зібгавши куряву під ноги

Коріння набравшись вологи з глибин землі розросталося за літо

одну кому

дві коми

три коми

чотири коми

1

2

3

жодної коми не ставимо

У траві прилігши лось міг сховатися до половини.

А сонце заховавшись потім зійшло.

Остап стояв вагаючись.

Парки і сквери, поринувши в глибоку задуму були несказанно прекрасними.

Ялинки, одягнувши білосніжне вбрання, стояли зачаровані.

Осики, тихо погоджувалися, нашіптуючи одна одній свої таємниці.

Говорити не переводячи духу.

Летячи втомився сокіл.

Сонце заходило не поспішаючи.

Побувавши на екскурсії ми написали звіт.

Наталка зупинившись біля вікна, почула мелодію вальсу.

Вчитель, пояснивши матеріал, запропонував виконувати вправи.

Переглянувши кінофільм дідусь довго обмірковував його.

 Дехто виходячи, в люди перестає бути людиною.

Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав.

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом, мовою.

Куняє хмара, звившись, у клубочок.