"Дієслово"

самостійна частина мови, що вказує на дію чи стан;

самостійна частина мови, що називає предмет;

частина мови, що називає ознаку предмета.

другорядним членом речення;

підметом;

присудком;

не є членом речення.

минулий час;

неозначена форма дієслова;

майбутній час.

відмінками;

часами та числами;

тільки за числами.

обманювати;

битись;

поспішати.

запам’ятати;

не слухати;

обманювати.

що робив?

що робити?

що роблять?

відбувається у момент розповіді;

відбулася до моменту розповіді;

відбулася після розповіді.

вірить, любить, допомагає;

вірить, квітує, співають;

радіють, виходить, кричить.

ходить, читав;

будував, навчається;

танцювала, розповідав.

ходити-йти, говорити-балакати, товаришувати-дружити;

гніватися-сердитись,працювати-лінуватись, будуємо-руйнуємо;

говорять-мовчать, реготати-сміятися, заборонила-дозволила.