Дієслово. Дієприкметник.

Самостійна частина мови, яка означає дію або стан.

Самостійна частина мови, що означає ознаку предмета.

Особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією.

Незмінна форма дієслова, що вказує на додаткову дію.

Пломеніючий, опалий, заледенілий.

Посивілий, пошитий, зроблений.

Пофарбований, зеленіючий, лежачий.

Розвинений, літаючий, повеселілий.

Прочитаний, намальований, порослий.

Вивчений, покритий, збудований.

Жовтіючий, зрошений, почервонілий.

Загартований, скошений, палаючий.

Пробачено, укрито, переможено.

Зрошено, зібране, розмито.

Поширено, виконане, використано.

Визначено, вишито, виткане.

Невблага^/..ий, несходже..ий, удосконале..ий.

Незлі^/че..ий, нежда..ий, незміря..ий.

Шален..ий, нерівня^/..ий, створе..ий.

Благослове..ий, занесе..ий, свяще..ий.

Намалювали, спиш

Шукати, зібрали

Сказали, малювали

Співаю, малюю, дивуюся

Граєш, пишеш, співаєте

Танцюють, говорять, біжить

Дієслова та іменника

Прикметника та іменника

Дієслова та прикметника

Присудком

Підметом

Означенням

бувають простими, складними і складеними

бувають кількісними і порядковими

змінюються за часами, особами

змінюються за родами, числами, відмінками