Дієслово (І частина)

самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що роботи? що зробити? тощо.

службова частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що роботи? що зробити? тощо.

самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмету або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? тощо.

час, число, особу, рід.

час, число, особу, рід, вид.

час, число, особу, рід, вид, спосіб.

звільняти, забути, прочитати.

звільняю, забуду, прочитаю.

звільнено, забуто, прочитано.

Дієприкметник

Дієприслівник

Інфінітив

Підмет

Присудок

Додаток

зіграв, вислухав, заспіваю.

подумають, примовляв, стукнемо.

слухав, співали, походжу.

І дієвідміни

ІІ дієвідміни

піди, купи, прочитай

піду, купимо, прочатаю

пішов би, купила би, прочитала би

працює, сміється, зробив

працюй, смійся, зроби

працював би, сміявся би, зробив би

говорю, повідомлю, прийду

говори, повідом, прийди

говорив би, повідомив би, прийшов би

особами, числами, родами

особами, числами

числами, родами

разом

окремо