Дієслово. Неозначена форма

службова частина мови

самостійна частина мови

у реченні частіше буває підметом

у реченні частіше буває присудком

що робити? що зробити?

що? хто?

чий? який?

скільки? котрий?

конкретну дію (малювати, готувати)

ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити)

процес мислення (порівнювати, мріяти)

процес сприйняття органами чуття (бачити,чути, нюхати)

Літати, відлетів, політ.

Мріяти, працювати, отримати.

Дмухнула, рухатися, рухливий.

Крокувати, повільно, бігти.

основна форма дієслова

головна форма дієслова

відправна форма дієслова

неозначена форма дієслова

вказує на теперішній час, першу особу, однину.

не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дій.

вказує на минулий час, першу особу, множину.

Прочитати, запам'ятати, оповідати.

Прочитаю, запам'ятаю, оповідатиму.

Читаю, запам'ятовую, оповідаю.

Прочитав, запам'ятав, розповідав.

Співали, малювали, гавкали.

Співаємо, малюємо, гавкаємо.

Співатимемо, малюватимемо, гавкатимемо.

Співати, малювати, гавкати.

Ударити лихом об землю.

Тримати хвоста бубликом.

Бути на коні.

Аж душа радіє.