Дієслово. Особові дієслова. Інфінітив

самостійна частина мови

службова частина мови

особлива частина мови

неозначена форма

особове дієслово

дієприкметник

дієприслівник

підмет

присудок

додаток

означення

іменник, особова форма, безособова форма на –но, -то, дієприкметник, дієприслівник

неозначена форма, особова форма, безособова форма на –но, -то, дієприкметник, дієприслівник, прикметник

безособова форма на –но, -то, дієприкметник, дієприслівник

неозначена форма, особова форма, безособова форма на –но, -то, дієприкметник, дієприслівник

що рибить? що зробить?

що роблячи? що зробивши?

що робити? що зробити?

коренем

суфіксом

закінченням

тільки головним членом речення

будь-яким членом речення

тільки другорядними членами речення

писати, говорячи, сказати, дихати

малюю, прикладений, пишу, дивлюся

малювати, бігати, замерзнути, видихнути

неозначену форму дієслова

дієприкметник

дієприслівник

особове дієслово

дієприкметник

дієприслівник

інфінітив

особове дієслово

дієприкметник

дієприслівник

інфінітив

прислівник

час, число, особа

час, вид, спосіб

час, особа ,рід, вид, спосіб

час, число, особа ,рід, вид, спосіб