Дієслово. Теперішній час

Хто? Що?

Який? Яка? Яке? Які?

Що робить? Що зробить? Що робитиме?

Скільки? Котрий?

Йду, чекає, рухають.

 Стоять, сиджу, вмиваєте.

 Вичерпує, бачиш, вірить.

Світите, ріжете, сердитесь.

 За особами і відмінками.

 За родами і відмінками.

За особами і числами.

За числами і родами.

Дід Петро запам'ятає той день назавжди.

Ліс за горою складається переважно з листяних дерев.

За городами виднілось поле.

З теплих країв повертаються птахи.

Знову сумую за теплими літніми вечорами.

У повітрі повівало зеленими пахощами молодої трави.

Ми довго вже чекаємо рейсовий автобус.

Над верхівками тополь повисає сонце.

Майбутній.

Минулий.

Теперішній.

Біля яру, біля стежки

Одягла верба сережки.

Ой ти, веснонько чудова,

Бавить сонце небокрай.

 Цуцик носа підставляє,

Цуцик хвостиком виляє.

 Перші проліски цвітуть,

перші джмелики гудуть.

Дрімав, спала, покотилося

  Прочитаю,  встану, защебече 

 Говорю, відповідає, лежать