План «Барбароса» передбачав розгром противника методами
Поштовхом до формування антигітлеровської коаліції став
Успіхи союзників у Тихому океані в травні 1942 р. зупинили плани Японії щодо захоплення
Остаточний перехід стратегічної ініціативи до радянської армії відбувся після
Поразки італійської армії у 1943 р. призвела до
Рішення про відкриття Другого фронту у Франції було ухвалено під час
Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками
А. Битва за Гуадалканал
Б. Смоленська битва
В. Сталінградська битва
Г. Битва біля Ель-Аламейна
1. перехід стратегічної ініціативи у війни до СРСР
2. капітуляція Італії
3. перехід стратегічної ініціативи у війні в Тихому океані до антигітлеровської коаліції
4. провал плану «Барбаросса»
Про яку військову операцію йдеться?
«Японська авіація та підводні човни здійснили комбіновану атаку на амеріканські військові кораблі, що перебували на військово-морській базі. У результаті цього нападу потоплено 4 лінкори, ушкоджено 4 лінкори, 3 крейсери, 4 есмінці та інші військові кораблі США. Після цього США вступили у Другу світову війну»
Головними причинами поразки радянської армії у 1941 р. були
1. Прочитайте джерело і вкажіть дату битви.
«Втрата Японією чотирьох важких авіаносців (із шести наявних), а також багатьох екіпажів літаків зупинила розширення військової сфери Японської Імперії в Тихому океані. Для ведення наступальних дій залишилися тільки «Дзуйкаку» і «Сьокаку». Інші наявні японські авіаносці — «Рюдзьо», «Дзюнйо» і «Хійо» — були легкими. Ця велика поразка Японії сталась через шість місяців після початку бойових дій проти Сполучених Штатів. Ці шість місяців — той час, протягом якого, за передбаченням адмірала Ісороку Ямамото, Японія мала утримувати перевагу над ворогом. Втрати японців склали 4 важких авіаносці, 1 важкий крейсер, 228 літаків і близько 2500 осіб, серед яких були найдосвідченіші пілоти японської палубної авіації. Американці втратили 1 важкий авіаносець, 1 есмінець, 150 літаків, 307 військовослужбовців. Японія втратила ініціативу до кінця війни й була вимушена перейти до оборонних дій.
Ця битва показала, що авіаносець став головним кораблем на Тихому океані. Втративши 4 важкі авіаносці, головнокомандувач об'єднаним флотом Японії адмірал Ямамото був вимушений відступити, хоча в його розпорядженні все ще залишалося близько 100 кораблів, зокрема, 11 лінкорів.»
Дайте відповідь на запитання до джерела.
Конференція прийняла ряд дуже важливих узгоджених документів.
1. Нарешті більш-менш точно було визначено початок операції «Оверлорд» у Нормандії — в травні 1944 р.
2. До цих рішень, розроблених штабами союзників, була додана «Декларація трьох держав» (прийнята в кінці конференції). В ній підкреслювалося, що наступ союзних армій буде нещадний — зі Сходу, Заходу й Півдня — і триватиме до беззастережної капітуляції Німеччини.
Декларація проголосила взаєморозуміння «Великої трійки», твердий намір їхніх народів спільно працювати як під час війни, так і в мирний час. «Ми, — говорилося в Декларації, — від'їжджаємо друзями за духом і метою».
3. Щодо повоєнної долі Німеччини Рузвельт знову висунув «проект Моргентау» — про розчленування Німеччини на 5 держав. Черчілль пропонував з частин Німеччини й сусідніх країн створити Дунайську федерацію. Сталін висловився проти, виступаючи за єдину, демократичну й миролюбну Німеччину. Вирішили ще повернутися до цієї проблеми.
4. В «Декларації трьох держав про Іран» союзники домовилися зберегти його суверенітет, вивести радянські й англійські війська з країни після війни, надати Ірану фінансову й економічну допомогу.
5. «Велика трійка» обмінялася думками про Польщу. Радянський Союз пропонував установити західні кордони Польщі по річках Одеру й Нейсе, а східну — по «лінії Керзона». Питання про уряд Польщі залишилося відкритим.
Сторони в принципі домовилися про передання Радянському Союзові областей Кенігсберга й Мемеля, а також частини італійського військово-морського флоту.
6. Радянська делегація в таємному протоколі зазначила, що після капітуляції Німеччини СРСР вступить у війну проти Японії.
Коли розпочалася ця конференція?
Встановіть відповідність
А. Ервін Ромель
Б. Дуайт Езенхауер
В. Бернард Монтгомері
Г. Фрідріх Паулюс
1. американський військовий і державний діяч, 34-й Президент США, один з головних американських воєначальників Другої світової війни, головнокомандувач сил Антигітлерівської коаліції в Європі, генерал армії (1944), кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога» (1945). Під час Другої світової відповідав за планування і проведення операції «Смолоскип» у Північній Африці, успішного наступу у Франції та Німеччині на Західному фронті. Він командував англо-американськими силами вторгнення в Нормандії («Операція «Оверлорд»). У 1951-му став першим головнокомандувачем НАТО.
2. британський воєначальник, фельдмаршал (1944), віконт (1946), учасник Першої та Другої світових війн. За час Другої світової війни пройшов шлях від командира 3-ї піхотної дивізії до командувача 21-ї групи армій. Вів успішні бої на заході Північної Африки, здобув перемогу над німецько-італійськими військами в Тунісі, на Сицилії, під час вторгнення до Італії. У ході відкриття другого фронту в Нормандії командував усіма наземними силами союзників, пізніше призначений командувачем групи армій. 4 травня 1945 року прийняв німецьку капітуляцію на півночі Третього Рейху.
3. Німецький фельдмаршал заслужив славу блискучого тактика завдяки своїй здатності розгадувати задуми противника. Відомий своєю жорсткістю в армії Третього Райху, і прозваний "лисом пустелі", як професіонал, користувався повагою навіть у неприятелів. Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчіль називав його "майстерним противником" і "великим генералом"...Його танкові операції вивчають у військових училищах усього світу. Наприкінці життя, коли навіть Гітлер побоявся зруйнувати образ німецького героя Другої світової війни, він проявив високе почуття власної гідності і показав себе справжнім солдатом...
4. американський генерал, командувач Третьою армією США під час Другої світової війни. Любитель боїв і впевнений командир броненосних батальйонів. Пройшов довгий шлях солдата: від другого лейтенанта до чотирьохзіркового генерала. Йому довелось брати участь у бойових діях у Франції. Через більш як чверть століття йому судилося повернутися на цю землю і залишитися на ній — після війни. Вдячні французи поставили пам'ятник командувачеві Третьою армією США в місті Авранш у Нижній Нормандії, звільненій завдяки натиску солдатів цього генерала.
5. німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Під час Сталінградської битви командував 6-ю армією, що була оточена та капітулювала в Сталінграді. Автор плану Барбаросса. Незмінною приналежністю його екіпіровки були рукавички, з якими він ніколи (навіть у літню спеку) не розлучався. Цю дивину він пояснював оточуючим тим, що терпіти не може бруду. Була йому властива й інша дивакуватість: як би не складалася обстановка, він двічі на добу обов'язково приймав ванну і переодягався. За свої примхи він удостоївся від товаришів по службі таких в'їдливих прізвиськ, як «благородний лорд» або «наш найелегантніший джентльмен». Провів у полоні близько 11 років. Після звільнення поселився в Дрездені, де і провів останні роки життя, перебуваючи на посаді поліцейського інспектора.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома