Одного загальновизначеного погляду на історичні межі доби Середньовіччя нема, оскільки в різних країнах Європи цей період мав різну тривалість.
Термін середні віки стали використовувати в XVІ столітті французькі письменники, а пізніше й історики, щоб позначити історичний період від загибелі Західної Римської імперії до епохи Відродження.
В добу Середньовіччя антична література і театр, які в попередні віки дарували естетичну насолоду, тепер були втрачені, тому що не викликали зацікавлення у завойовників.
Визначальну роль у житті тогочасних людей почала відігравати релігія, а са́ме християнство, яке поступово прийняли всі європейські варвари. Християнське духівництво – священники та ченці – виявилися єдиним освіченим прошарком населення
В епоху Середньовіччя в образотворчому мистецтві активно розвивається іконографія, в архітектурі – будівництво шкіл та музеїв, а в літературі – твори світського характеру.
В добу Раннього Середньовіччя особливого значення набула література, мовою якої була латина, збережена католицьким духівництвом як мова богослужінь з часів Давнього Риму.
Латиномовна література поділялася на релігійну, світську, міську та сільську
Релігійна література дедалі більше переорієнтовувалася з латинської на нові європейські мови (французьку, англійську, німецьку, італійську тощо)
Рицарський роман є одним з основних жанрів середньовічної літератури.
Рицарська поезія – це поезія переважно філософська, її ще називають лірикою трубаду́рів
У середньовічних містах почали розвиватися драматичні жанри, які виокремилися із церковних богослужінь і спочатку мали суто релігійний зміст та виконувалися духівництвом під час літургій.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома