Службові частини мови та вигук

прийменник, частка, вигук

прийменник, сполучник, частка

займенник, сполучник, частка

самостійна частина мови, яка вказує на предмет і число, називає їх.

допомагає «зв’язувати» слова між собою у словосполученнях і реченнях. 

самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку предмета, кількість та називає їх.

сполучає, тобто з’єднує слова чи частини речення між собою.

не належить до службових частин мови.

допомагає роз’єднати слова.

і, й, та, на, але, за, тому що

і, й, та, а, але, тому що

і, на, та, а, але, тому що

і, й, та, а, але, біля

по, на

на, до

в, за

1.а, 2.і

1.а, 2. та

1.але, 2.і

ох, ах, о, пхе, тьху, ой лишенько!

овва, ах, алло, ш-ш-ш, марш, о

ура! ух, ох, дякую, добрий день, агов

разом

окремо

через дефіс

(на)малював картину

(про)співали пісню

пристати (до)берега

Вигук - це самостійна частина мови.

Вигук - це службова частина мови.

Вигук — особлива незмінна частина мови.

О, який страшний вовк!

Мене вкусила бджола.

Дуже весело!

Принеси, будь ласка зошит.

Принеси будь ласка, зошит.

Принеси, будь ласка, зошит.