Джек Лондон "Рудий вовк"

Через його будову тіла, розміри, хвіст, здичавілість.

Через те, що мав хижацькі наміри і з'їв кролика .

Через те, що нікого не підпускав до себе, гарчав, ошкірівши ікла.

Через колір хутра та позбивані до крові лапи..

Півроку.

Цілий рік.

Два роки.

Півтора року.

Ошкірювався, погрозливо гарчав, не дозволяв себе гладити.

Лащився, виляв хвостом,брав з рук їжу.

З дітьми зав'язував дружні стосунки і захищав їх.

Добрими, мудрими, терплячими, щиросердними.

Винахідливими, рішучими, спостережливими, забудькуватими.

Імпульсивними, хитрими, щасливими, жадібними.

Прихильник поезії Уолта і давній його товариш.

Брат місіс Джонсон, який працює на півночі.

Він є справжнім господарем Рудого.

Чоловік місіс Джонсон.

Його паща ощирилася, трюхцем підбіг до незнайомця, обнюхав його руки і лизнув їх язиком.

Гарчав, тримався на відстані, наче чогось боявся.

Пес крутився, лащився і радісно гавкав.

Напав на нього, вкусив та повалив на землю.

Минулого в нього не було.Історія його життя починалася від Медж і Уолта.

Він був найкращим собакою у запрягу в Клондайку. Звик до морозу, роботи, до всякого лиха. Його ще маленьким вигодовували згущеним молоком.

Він змалку звик до морозів, роботи, нестатків. Працював у запрягу з п'ятьох собак. Через гарячкуватість господаря втік від нього.

Чотири.

П'ять.

Три.

Він хотів, щоб його собака був щасливим, а тому сам би вибрав собі господаря.

Йому було незручно назвати дорогу ціну.

Він був вдячний подружжю, що вони полюбили Рудого і надали йому житло.

Він був розгублений, просив допомоги, виявляв болісну нерішучість і показував свою неспроможність вибрати когось одного.

Він швидко без вагань прийняв рішення і подався услід "незнайомцю". Адже спогади дитинства взяли над ним верх. Він вже не йшов, він мчав вперед.

Він був збентежений. Скавучав, важко дихав і з благанням просив допомоги. Жодного з хазяїв він боявся втратити. Але очі його були там, де завертала стежка.

Що вони дуже полюбили Рудого і будуть сумувати за ним.

У них він ніколи не чутиме хльоскоту батога і не думатиме про їжу.

Рудий і так обморозив кінчики вух, тому клімат без снігу йому більше підійде.

Він зважив на те, що Скіф його годував і виховував змалку.

Він любив Скіфа більше, ніж Медж і Уолта.

Він не міг жити без того, до чого звик в дитинстві.