Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі». Літературна гра «Повір мені» (вірю/не вірю)

1. Бойн написав його за 60 годин і закінчив 30 квітня 2004 року, у день смерті Адольфа Гітлера, який не з'являється в книзі, але незримо присутній там.

2. У 2008 році твір намагалися екранізувати, але через фінансові причини так і не змогли.

3. Голокост - геноцид єврейського народу в часи Першої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв.

4. Експозицією у творі є знайомство з Бруно. Хлопчик дізнається про переїзд із Берліна, у зв’язку з новим призначенням батька.

5. Сім’я Бруно на початку твору змушена виїхати з Берліна через службові обов’язки батька.

6. Безнадійним Випадком у сім’ї називали Бруно.

7. Навколо нового будинку були широкі освітлені вулиці та кількаповерхові крамниці.

8. Новий дім Гретель назвала Геть-Звідси.

9. Бруно і Гретель побачили крізь вікно багато чоловіків, дідів, хлопців і хлопчиків, дівчаток, жінок та бабусь.

10. Бруно хвилювало, чому усі ті чоловіки і хлопці, яких вони з сестрою побачили з вікна, були вдягнені однаковісінько: у смугасті піжами й у смугасті шапочки на головах.

11. На запитання Бруно, хто ті люди за огорожею з колючого дроту, батько відповів, що це взагалі не люди.

12. Марія попросила Бруно, щоб він вмовив батька на повернення до Берліна.

13. Коли Бруно впав із власноруч зробленої гойдалки і йому допоміг Павел, то хлопчик вперше дізнався, що насправді цей старий чоловік – офіціант.

14. Людьми, яких Бруно в Геть-Звідси бракувало найбільше, були його троє друзів.

15. Хлопчик Шмуль із табору за огорожею, з яким Бруно познайомився, народився з ним в один день і був родом із Польщі.

16. «… був набагато нижчим, аніж батько, і далеко не таким сильним. Він мав темне волосся, дуже коротко підстрижене, й маленькі вусики». Це портрет лейтенанта Котлера.

17. Щодня після шкільних уроків Бруно вирушав у тривалу прогулянку понад загорожею, сідав і розмовляв зі своїм новим другом Шмулем.

18. Шмуль зізнався Бруно, що дуже боїться лейтенанта Котлера.

19. Бруно відчув тривогу за свого друга Шмуля, бо той перестав взагалі розмовляти.

20. Бруно ввійшов до кухні, де його чекав найбільший сюрприз у житті: там сидів за столом Шмуль.

21. Бруно помітив, що рука Шмуля здавалася здоровою і сповненою життя.

22. Бруно сказав лейтенантові Котлеру, що ніколи раніше не бачив Шмуля і не розмовляв з ним, цим самим зрадивши єдиного друга.

23. Коли Бруно побачив у дзеркалі свою побриту голову, то помітив, що дуже схожим став тепер на Шмуля.

24. Коли Бруно проговорився, що бачив дітей за високою огорожею, батько прийняв рішення, що діти й дружина повинні повернутися до Берліна.

25. Бруно одягнув смугасту піжаму, яку йому приніс Шмуль, переліз до табору, щоб батьки його не знайшли і не відправили до Берліна.

26. Хатини в таборі були заселені щасливими родинами, а діти, які там жили, збиралися групами і гралися.

27. В останні хвилини життя Бруно виявив, що тримає у своїй руці руку Шмуля, й зрозумів, що ніщо у світі його не примусить її випустити.

28. Бруно мріяв стати дослідником і добрим солдатом, а Шмуль – працювати в зоопарку.

29. Бруно разом з іншими євреями був розстріляний.

30. Момент у творі, коли Бруно переодягається у смугасту піжаму і хоче допомогти Шмулю знайти батька, який зник напередодні, є кульмінаційним.