Е.Андієвська. "Казка про яян"

дід

син бідної вдови

пастушок

яянин

упав з корабля у воду

заблукав у печері, шукаючи козу

заблукав у дрімучому лісі, шукаючи козу

біжачи за козою, посковзнувся, стрибаючи зі скелі на скелю, й упав у провалля.

відпочивали

будували будинки

будували вежі

садили дерева

Були глухими і не чули їх

Хлопець був їм байдужим

Не розуміли мови хлопця

Знали тільки своє "я" і ні на кого не звертали уваги

чоловік із кельмою

невеликий хлопчик

кволий дідусь

ніхто

 не спроможний вимовити коротеньке слово "ми"

 не спроможний вимовити коротеньке слово "ти"

 не має для цього достатньо сили

від брам загубилися ключі

 харчуються тільки корисними продуктами

харчуються своїм власним «я»

 «я» кожного із яян невичерпне

вони знають секрет вічної молодості

що це за місто    

хто є мешканцями цього міста  

чи не можна було б щось попоїсти

що це він будує

довідався від яянів

прочитав у старовинному рукописі

з розповіді одного юродивого

йому приснилося у сні

 3 

5   

7

9

«Який гарний цей світ!» 

«Як добре на волі!» 

«Ми врятовані!»

«Ми на волі!»

оповідання

 казка        

притча      

поема