Е. Портер "Полліанна"

оповідання

повість

роман

грюкоту дверей

нявчання кішки

дзенькоту ножа, який падав на підлогу

10

11

12

з почуття обов'язку

через любов до померлої сестри

боялась людського осуду

великі дзеркала

прекрасний вид з вікна

красиві квіти

можна не розчісувати волосся

можна не бачити свого ластовиння на обличчі

в дзеркалі не відображалася маленька кімнатка на горищі

з другої до шостої години

з другої до четвертої години

з третьої до шостої години

курячий бульон

холодець із телячої ніжки

смажену гуску

була всім незадоволена

не помічала нічого гарного навкруги

багато часу витрачала на сон

Ненсі

міс Поллі

Полліанну

вона буде молитися за неї

вона почала носити одяг яскравішого кольору

вона почала шити речі для дітей з притулку

це радість від того, що всі стали щасливими

це радість від того, що коли вона могла ходити, вона навчила всіх цій грі

це радість від того, що не треба приховувати таємницю гри від тітки Поллі