Елеанор Портер. «Полліанна» (с.215-225)

Однокласник Полліанни

Двоюрідний брат Полліанни

Безпритульний хлопчик

Сусід Полліанни

у школі

у церкві

на вулиці

у місіс Сноу

у сиротинці

у місіс Сноу

був безпритульним

у родичів

Попросила тітку Поллі прихистити Джиммі

Попрсила тітку Поллі дати йому грошей

Попрсила тітку Поллі знайти йому прийомну сім'ю.

нічого не зробила.

бо вона назвала його жебраком

бо вона відмовилася його прихистити

бо вона навіть не дала йому поїсти

він зовсім не образився

Його взяв до себе містер Пендлтон.

Тітка Поллі врешті погодилася взяти його.

Його взяла до себе місіс Сноу.

Він повернувся до сиротинця

Її збив автомобіль

Вона впала, вилізаючи з вікна своє кімнати

Вона впала з дерева

Вона впала з велосипеда

Вона ніколи не зможе ходити

Вона ніколи не зможе бачити

Вона ніколи не зможе чути

Нічого не загрожувало

Подобалося, що усі метушилися навколо неї

Тітка Поллі стала називати її «моя люба»

Не треба було ходити до школи

кількість бажаючих відвідати Поліанну;

 Що в їхньому містечку живе так багато людей

Що так багато людей знають її адресу 

Що, доки була здорова, встигла зробити багато добрих справ

Що тепер їй не потрібно нічого робити

Що має тітку, котра подбає про неї

Що вона знову піде до школи

бідність - не таке страшне становище, як самотність;

найближчі люди в житті будь-якої людини - це її рідня;

треба любити і поважати своїх рідних;

у житті завжди є привід для радості, навіть у найскрутнішу хвилину