Еволюція зір. Білі карлики. Нейтронні зорі. Чорні діри

Величезна куля гарячого газу, яка утримується як одне ціле завдяки власній силі тяжіння і розігрівається ядерною енергією.

Зародок зорі

Надгусті зорі, речовина яких складається в основному з виродженого газу нейтронів з невеликою домішкою інших елементарних частинок

Астрофізичний об'єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло.

Космічне джерело електромагнітного випромінювання, що реєструється на Землі у вигляді імпульсів - сплесків, які періодично повторюються.

 Позагалактичні об'єкти, які мають зореподібні зображення й потужні емісійні лінії з великим червоним зміщенням у спектрі.

Зорі, що раптово збільшують свою світність у мільярди раз (на 20 зоряних величин), а іноді й більше. 

Зорі, світність яких раптово збільшується в ~10³—10⁶ разів (на 7-19 зоряних величин), а потім поступово зменшується (протягом місяців чи років)

Зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом називають

Наступна фаза еволюції нашого Сонця -

Зоря низької світності з масою, порівняною із масою Сонця, та високими ефективними температурами

Протозірки, які ніколи не досягають критичної маси, щоб почати ядерні процеси