Ф.М.Достоєвський "Злочин і кара"

У 1866

У 1870

У 1872

У 1875

арешт за участь у гуртку петрашевців

очікування смертної кари на Семенівському плацу в Петербурзі

відправку на каторгу

Москва, липень

Сан-Петербург, липень-серпень

Київ, червень

Москва, серпень

число годин до здійснення задуманого

число кроків від брами будику до дому лихварки

число сходидок до дверей Альони Іванівни

число днів у засланні

дізнатися , долю речей залишених у лихварки

дізнатися , як його самопочуття

дізнатися, як наскільки глибоко проникло слідство

дізнатись, чи його підозрюють

Дуня

Соня

Разуміхін

ніхто

бажання грошей

бажання насолоди

відповідальність за сім'ю

бажання розвиватись

притчу про воскресіння Лазаря

притчу про сіячів

притчу про блудного сина

притчу про виноград

матері

Дуні

Соні

Порфирію

поступове переродження людини, її оновлення

важкі випробування

щасливий кінець роману

розчарування у світі

розумний, вихований, блискучий студент

озлоблений,самолюбний, заздрісний і лихий

нещасний

жорстокий , але справедливий

Романтизм

Реалізм

Модернізм.

Постмодернізм

Лужина

Свідрігайлова

Порфирія Петровича

Лєбєзятнікова

гордість

великодушність

християнське смирення

ненависті, почуття помсти на каторзі,

душевного каяття на перехресті,

любові і відданості Соні Мармеладової,

підтвердження власної нікчемності за теорією про поділ людей.

слабка воля і небажання дивитися у вічі життя,

рішучість і одержимість,

воля та енергійність,

хитрість і корисливість.

а) Соня

б) Лужин

в) Свидригайлов

г) Раскольніков

детективно-реалістичним

сімейно-побутовим

філософсько-психологічним

детективно-пригодницьким

У змішанні стилів, родів і напрямків

у поліфонізмі роману

у політичній злободенності

у новій формі побудови

Соню й сестру Дуню

матір та Катерину Іванівну

Разуміхіна й Порфірія Петровича

себе і Соню

Дуню і матір

Не очікував такої любові від Соні

Соня його не зрозуміла

Соня відвернулася від Родіона

Зізнання не було почуте Сонею

Кожному злочину немає виправдання

Кожному злочинцю потрібно давати шанс

Злочинець завжди отримує кару, якщо не людську, то Божу

Поведінку злочинця можна виправдати, якщо він покаявся

віддала всі свої заощадження

стала повією

поїхала за ним на каторгу

Разуміхін

Раскольніков

Порфирій Петрович

засудження соціальної несправедливості, влади грошей

людина не може виправдовувати свої дії лише соціальними обставинами; багато залежить від її психологічного складу, характеру

навіть благородна мета не може виправдати будь-які засоби, є межа, яку не можна перетинати

розвінчання теорії "сильної особистості", "надлюдини"