Феодальне суспільсьтво

Земля — головне багатство.

Верховним власником землі був король.

За військову службу король наділяв землею своїх дружинників.

Земля, виділена за службу, називалася феодом.

За часів феодалізму панує натуральне господарство.

Власник феода наділяв землею лицарів, які поступали до нього на вій­ськову службу.

Селяни є головними власниками землі.

Васал був зобов’язаний воювати проти свого сеньйора.

а) Феод — земельний наділ за військову службу;

б) феодал — власник ремісничих майстерень;

в) васал — підпорядковується своєму сеньйору;

г) сеньйор — господар свого васала;

д) феодалізм — загін лицарів.

а) Феод — меч рицаря;

б) феодал — власник феода;

в) васал — пан свого сеньйора;

г) сеньйор — зброєносець лицаря;

д) феодалізм — суспільний устрій.

Нести військову службу 40 днів протягом року;

одружитися на дочці сеньйора;

охороняти замок сеньйора;

надавати сеньйору матеріальну або іншого роду допомогу;

обов’язково брати участь у полюванні, влаштованому сеньйором;

приймати у себе сеньйора.

Верховним володарем землі у державі був король;

король надавав феод у володіння за несення військової служби, а фео­дал користувався землею доти, доки ніс службу.

Представники духівництва не могли підкорятися світській владі, ос­кільки вони служили Богу;

земельні володіння церкви розширялися не за службу королю, герцогу або графу, а в результаті дарування світською знаттю, за молитви з від­пущення гріхів;

духівництво жило за рахунок підношень, а в земельних угіддях воно не мало потреби.