Філософія 2 варіант (залік)

у ситуаціях вибору професії,

екстремальних ситуаціях - на межі життя і смерті,

у  ситуаціях життєвого та морального вибору,

у ситуаціях вибору між традиціями т новаціями,

у ситуаціях вибору типу поведінки в різних випадках життя.

Так 

Ні.

аксіологія,

логіка,

онтологія,

гносеологія

філософська антропологія,

гносеологія.

Тим, що сфера її предметних інтересів майже безмежна,

Тим, що  взаємини людини зі світом історично мінливі,

Тим, що весь історичний досвід людського само осмислення включається у зміст філософського знання,

Тим, що філософія працює у сфері духовного,яке не можна фіксувати фізично,

Правильно все перераховане. 

Так 

Ні.

конфуціанство,

даосизм,

санкх я,

буддизм. 

 теологізм;

 телеологія;  

атомізм;  

стоїцизм?

 Зенон

 Дж. Бруно;

Епікур,

Т. Аквінський.

Платон;  

 Аристотель;

Демокрит;

 Сковорода? 

матеріалізм;  

суб’єктивний ідеалізм;

об’єктивний ідеалізм;

агностицизм?

 Оріген;

Августин Блаженний;

 Тома Аквінський

Дунс Скот. 

 гностицизм;

атомізм;

таніхейство;

 епікуреїзм;

 неоплатонізм? 

  Данте Аліг’єрі;

 Ф. Петрарка;

Г. Галілей;

 Дж. Бруно?

утопізм;

 скептицизм;

дуалізм;  

агностицизм.

 К. Марксу;

 І. Канту;

 Ф. Енгельсу;

 Г. Гегелю.

Сократ;

Дж. Берклі;

 І. Кант?

Г. Плеханов;

 Р. Декарт;

 Г. Лейбніц;

 М. Вебер? 

 Т.Аквінський;

 А. Шопенгауер;

 Г. Гегель;

 А. Бергсон. 

 метафізико-матеріалістичний;

 діалектико-матеріалістичний;

 діалектико-ідеалістичний;

 метафізико-ідеалістичний? 

раціоналізм – напрям в теорії пізнання;

 раціоналізм – метод пізнання;

раціоналізм – ступінь виміру життя.

 геоцентризм;

євроцентризм;

 антропоцентризм; 

слов’яноцентризм?

М. Драгоманов;

М. Гоголь;

М. Максимович:

 П. Куліш? 

марксизм;

 неофрейдизм;

феноменологія;

постпозитивізм;

„філософія життя”?

безпосередня зміна під час взаємодії людини і предмета природи

діяльність,за допомогою якої людина змінює, перетворює світ матеріально, свідомо, в межах відповідних суспільних відносин

матеріальне виробництво, в процесі якого людина змінює себе та природну реальність

єдності і боротьби проотилежностей

 перехід кількості в якість

загального зв'язку

 історизму

аперечення заперечення

 якість

міра

 визначеність

кількість

стрибок

процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності у свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства

суспільно-історична, предметно-чуттева діяльність людини щодо пошуку істини

цілеспрямоване творче відображення дійсності в свідомості людини

зміст людських знань про дійсність, який не залежіть від людини та людства

 адекватне відображення об'єкта суб'єктом, яке відтворює об'єкт таким, яким він існує незалежно від свідомості суб'єкта пізнання

зміст людських знань, який тотожний своєму предмету і який не буде спростований подальшим розвитком пізнання та практики

буддизм

 християнство

  пртестантизм

 іудаїзм

іслам

 релігійна віра і віровчення

Священе Письмо

культ і організація