філософія, тест для себе (терміни)

релігійне поклоніння неживим матеріальним предметам - фетишам, яким приписуються надприродні властивості, що набуло поширення у первісних племен.

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток

це віра в те, що будь-яка істота, тварина чи предмет мають душу

це віра в те, що будь-яка істота, тварина чи предмет мають душу.

релігійне поклоніння неживим матеріальним предметам - фетишам, яким приписуються надприродні властивості, що набуло поширення у первісних племен.

це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.

це філософська позиція, яка надає значення цінності людей , віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям забобонів.

наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток

філософська позиція, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання світу

перенесення ознак і властивостей людини на тварин, рослини, предмети тощо.

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

перенесення ознак і властивостей людини на тварин, рослини, предмети тощо.

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви 

це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо

віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою (Богом, духами т. д.).

напрямок у теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання.

релігійне поклоніння неживим матеріальним предметам - фетишам, яким приписуються надприродні властивості, що набуло поширення у первісних племен.

теорія цінностей, учення про природу духовних, моральних, естетичних цінностей

віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою (Богом, духами т. д.).

це філософська дисципліна, яка вивчає проблематику пізнання людиною світу, можливостей пізнання і його меж

це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.

теорія цінностей, учення про природу духовних, моральних, естетичних цінностей

філософський напрямок за якою світ сприймається як космос, різноманітний водночас, здатний вселити жах.

це течія що центром усього є Бог.

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне — вторинним 

філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом;

може бути визначена, як метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів). 

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

це течія думок, яка ставить людину як центр Всесвіту

це релігійне вчення про те, що весь світ є творінням волі бога

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв'язок між даною родовою групою людей і тотемом

вчення про протилежності й відмінності

віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою (Богом, духами т. д.).

стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне — вторинним 

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

філософський напрямок за якою світ сприймається як космос, різноманітний водночас, здатний вселити жах.

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом;

це течія, що важає що центром усього є Бог

філософський погляд, який наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди.

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою (Богом, духами т. д.).

вчення яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо обертаються усі тіла всі планети і зокрема Земля.

система раціоналістичних аргументів, що має на меті довести істинність тієї чи іншої релігії, системи вірувань чи поглядів.

це течія думок, яка ставить людину як центр Всесвіту.

церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви 

церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви 

вчення яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо обертаються усі тіла всі планети і зокрема Земля.

це течія що центром усього є Бог.

це релігійне вчення про те, що весь світ є творінням волі бога

філософський погляд, який наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди.

вчення про протилежності й відмінності.

філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом;

віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою (Богом, духами т. д.).

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними

система раціоналістичних аргументів, що має на меті довести істинність тієї чи іншої релігії, системи вірувань чи поглядів.

це філософська позиція, яка надає значення цінності людей , віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям забобонів.

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

філософська позиція, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання світу

логічний прийом коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі.

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

це єдність Бога і Природи, єдність природи, що творить, і природи створеної.

це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології (вчення, предметом пізнання якого є Бог і все, що з ним пов'язано) над усіма іншими формами пізнання, знання

метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз понять).

філософський погляд, який наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди

це філософська позиція, яка надає значення цінності людей , віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям забобонів

процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір.

це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

може бути визначена, як метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів). 

вчення яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо обертаються усі тіла всі планети і зокрема Земля.

напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді

метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз понять).

філософська доктрина, яка стверджує, що Всесвіт є ідентичним з Богом

філософська позиція, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання світу

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви 

метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз понять).

це єдність Бога і Природи, єдність природи, що творить, і природи створеної.

філософський погляд, який наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди

 одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв'язок між даною родовою групою людей і тотемом

наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток

напрям у філософії, який вважає ідею, дух, свідомість первинними, а природу, буття, матерію — вторинними.

це філософська позиція, яка надає значення цінності людей , віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям забобонів.

напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді

вчення яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо обертаються усі тіла всі планети і зокрема Земля.

це течія що центром усього є Бог

перенесення ознак і властивостей людини на тварин, рослини, предмети тощо.

напрямок у теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання.

теорія цінностей, учення про природу духовних, моральних, естетичних цінностей

вчення про протилежності й відмінності.

процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір.

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

може бути визначена, як метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів). 

філософська позиція, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання світу

може бути визначена, як метод переходу від знання окремих фактів до знання загального (аналіз фактів). 

метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз понять).

напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді

філософська теорія, яка стверджує, що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин, або вчення, що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло).

це єдність Бога і Природи, єдність природи, що творить, і природи створеної.

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

 передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

логічний прийом коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі.

філософський напрямок за якою світ сприймається як космос, різноманітний водночас, здатний вселити жах.

це течія що центром усього є Бог.

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

філософська теорія, яка стверджує, що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин, або вчення, що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло).

процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір.

філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало — матерію або дух 

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність

церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти Католицької церкви 

філософський погляд, який наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди

напрямок у теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання

напрямок у теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання.

це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.

логічний прийом коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі

теорія цінностей, учення про природу духовних, моральних, естетичних цінностей

процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір.

філософський напрямок за якою світ сприймається як космос, різноманітний водночас, здатний вселити жах.

загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви.

це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.

метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву (аналіз понять).

філософська позиція, яке повністю або частково заперечує можливість пізнання світу

система раціоналістичних аргументів, що має на меті довести істинність тієї чи іншої релігії, системи вірувань чи поглядів

перенесення ознак і властивостей людини на тварин, рослини, предмети тощо