філософія як специфічний тип знання

сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування

уявлення людини про дійсність, які є вилючно її індивідуальними надбаннями

соціальні, політичні, економічні, життєві погляди людини на світ

релігія

філософія

мистецтво

практика

міфологія

система принципів, знань, ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, надій та вірувань, котрі визначають діяльність індивіда або соціального суб'єкта

сукупність узагальнених уявлень людини про світ

форма супільної свідомості, яка містить в собі фантастичне та реалістичне сприйняття навколишньої дійсності

світовідчуття

релігія

міфологія

філософія

світорозуміння

світосприйняття

форма світогляду, основана на вірі в наявність фантастичних сил, які впливають на життя людини і навколишній світ

рефлексивний, логічний світогляд, оснований на знанні, спирається на чіткі поняття і категорії

чуттєва, образно-емоційна форма сприйняття навколишньої дійсності

форма світогляду, яка відрізняється раціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленістю

релігійний

теоретичний

науковий

філософський

життєво-практичнй

міфологічний

аксіологія

гносеологія

онтологія

методологія

теорія пізнання, розділ філософії

розділ філософії, який вивчає загальні закони та категорії бутя

метод дослідження категорій розвитку

Піфагору

Геракліту

Зенону

Арітотелю

світоглядна

загальна

обє'днуюча

соціально-адаптивна

логічна

технологічна

соціологія

соціальна філософія

онтологія

діалектика

гносеологія

діалектика

онтологія