Франція в міжвоєнний період

1933 – 1935 рр.

1934 – 1938 рр.

1936 – 1938 рр.

1935 – 1939 рр.

Лівія, Єгипет, Уганда, Руанда;

Алжир, Йорданія, Нігерія, Гвінея;

Ліван, Сирія, Камерун, Того;

Марокко, Палестина, Нігер, Бенін.

Мавританії та Сенегалі;

Лівані та Камеруні;

Марокко та Сирії;

Алжирі та Тунісі.

Л. Блюм;

Е. Даладьє;

М. Торез;

Ф. Рібері.

Перемогою лівих сил;

Перемогою правих консерваторів;

Перемогою радикалів;

Вибори взагалі не відбулися.

знято обмеження на ввезення сільгосппродукції;

дозволено використання примусової праці населення;

збільшено обсяг військових замовлень, будівництво «лінії Мажіно»;

встановлено однопартійну систему і культ вождя.

Початок економічної кризи

Перемога нацистів у Німеччині

Викриття корупції в парламенті й уряді

Початок нацистської агресії в Європі

добровільне об`єднання громадян задля протистояння урядові

широка антифашистська коаліція

рух Опору та національно-визвольний рух

форма об`єднання політичних партій напередодні виборів президента

Л. Блюм;

Е. Даладьє;

М. Торез;

Ф. Рібері.

демократична партія

республіканська партія

прогресивний блок

соціалістична партія

У 1918 р.

У 1924 р.

У 1926 р.

У 1930 р.

1929 – 1936 рр.;

1922 – 1929 рр.;

1918 – 1922 рр.;

1933 – 1939 рр.

 "Червоний травень"

  "Національний блок"

  "Картель лівих"

  Диригентство

  Закон Вагнера

  "Народний фронт"

 "Кришталева ніч"

 ВАГБ

 БВГА

 БГАВ

 ГВБА

 Едуард Ерріо, Моріс Торез, Раймон Пуанкаре, Шарль де Голль

 Франсуа Міттеран, Едуард Даладьє, Моріс Торез, Леон Блюм

 Леон Блюм, Раймон Пуанкаре, Жорж Помпіду, Едуард Ерріо

 Леон Блюм, Едуард Даладьє, Моріс Торез, Раймон Пуанкаре.

 Стала провідною країною Західної Європи

 Заборона в'їзду емігрантів

 Економічна криза

 Повернула території Ельзасу та Лотарингіїї

 До її складу відійшли турецькі та німецькі володіння

 Доба процвітання

 Із країни кредитора в боржника