ФРАЗЕОЛОГІЯ

А  Зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки.

Б  Очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером описати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

В  Брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого.

Г  Обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з'їсти.

Д  Пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

А  Робити слова дошкульнішими.

Б  Дуже сильно пересолити страву.

В  Допікати кому-небудь, набридати.

Г  Переборювати великі труднощі.

Д  Наражатися на небезпеку, ризикувати.

А  Улесливо звеличувати.

Б  Удавати з себе нещасного, прибіднюватися.

В  Приховувати злі наміри.

Г  Настирливо домагатися.

Д  Зненацька накинутися з докорами, лайкою.

А  Утнути хвоста.

Б  Намилити шию.

В  Скрутити в три греблі.

Г  Сам собі на умі.

Д  Під п’ятою сидіти.

А  Хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися.

Б  Дотепний чоловік, покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчина.

В  Пропустити повз вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки.

Г  Надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода.

Д  Гнути залізо, піймати рибу, дбайливо доглядати, зазнати поразки.

А  Зігнутися у три погибелі, дістати на горіхи, і старі і малі.

Б  День і ніч, знати як облупленого, переводити папір, пальчики оближеш.

В  Очі розбігаються, палати коханням, умирати від нудьги, жаліти вуха.

Г  Хліб насущний, вавилонське стовпотворіння, свята святих, заборонений плід.

Д  Шукати вчорашнього дня, щирити зуби, мати добре ім’я, лягти кістьми.

А  У татка руки тверді та дужі, а у мами були м’які (Л. Письменна).

Б  Через біле-біле поле йде веселий дідуган (Б. Олійник).

В  Антоша за словом в кишеню не ліз (О. Чорногуз).

Г  Взимку виє хуртовина, влітку прийде тепла днина…(П. Воронько).

Д  Сон купає мене в прозорих хвилях журливої річки (В. Підмогильний).

А  Читати повість, стримано сміятися, перейти вулицю, довести до дому.

Б  Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця.

В  Нерозбірливо говорити, засипати вугілля, брати воду, говорити правду.

Г  Читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.

Д  Зелений лист, гнути гілку, крутити гайку, набити лопату.

А  Без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу.

Б  Теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба.

В  Зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори.

Г  Міряти лозиною, наклеювати ярлички, на ногах не стояти, передбачати події.

Д  Памороки забивати, палиця плаче, проковтнути пілюлю, приший кобилі хвіст.

А  Кішці смішки, а мишці слізки.

Б  Черв’ячок точить.

В  Зав’яз пазурець, і пташці кінець.

Г  Пробігла чорна кішка.

Д  Кожна пташка своєї пісні співає.

А  Стоїть старий, похилився, мов козак той зажурився.

Б  Коло хатини коза пасеться; а дитина і невеличке козеня у сінях граються.

В  Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

Г  Минають дні, минають літа, настала осінь, шелестить пожовкле листя…

Д  На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

А  Ви знаєте, що я гадаю, як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка).

Б  Два брати жили на світі, був один з них працьовитий, другий — ледачий дуже (А. Свашенко).

В  Нудьгу наче вітром здуло (А. Дімаров).

Г  Занесло, замело, завіяло і дороги мої, і мости (В. Мордань).

Д  Весна зіткала вчора гобелен у лузі — з трав, із квітів, з верболозів (Є. Гуцало).

А  Головою лягти; на голову вищий.

Б  Чуб дарма, як голови нема; пропав кінь, і вузду кинь.

В  Покласти голову; проторохтіти голову.

Г  Голова тріщить; голова іде обертом.

Д  Головою важити; голова як решето.

А Брати тайм-аут, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах.

Б Бити байдики, клеїти дурня, ликом шитий, легкий хліб.

В  Іти на дно, твердий горіх, посадити на міль, повернути голоблі.

Г  Ганяти як солоного зайця, на ловця і звір біжить, як загнаний звір, стріляна птиця.

Д  Мати олію в голові, летіти з усіх ніг, гнути спину, обвести круг пальця.

А  Грати очима, бити чоботи, точити ляси, душа в душу.

Б  Грати мовчанку, ні пари з вуст, тримати язик за зубами, мов у рот води набрав.

В  Рукою подати, сидіти в печінках, грати на нервах, легкий хліб.

Г  Пасти задніх, байдики бити, грати першу скрипку, від серця відлягло.

Д  Викинути з голови, гав ловити, кров з молоком, впасти духом.

А  Бити ключем.

Б  Працювати як мокре горить.

В  Працювати не розгинаючи спини.

Г  Бити по кишені.

Д  Бити себе в груди.

А  Спіймати ляпаса.

Б  Спіймати на гарячому.

В  Спіймати жар-птицю.

Г  Піймати на вудочку.

Д  Піймати облизня.

А  Вхопити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить.

Б  Відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу.

В  З голови до п’ят, вмивати руки, червоний як рак, малий розум.

Г  Берегти як зіницю ока, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

Д  Авгієві стайні, ахіллесова п’ята, бездонна бочка, гордіїв вузол.

А  Розводити кімнатні рослини.

Б  Розводити риб в акваріумі.

В  Обдурити когось.

Г  Говорити багато зайвого.

Д  Бути у поганому настрої.

А ніде голці впасти

Б ніде голки взяти

В хоч голки збирай

Г як нитка за голкою

Д нікуди голки ткнути

А  Пустити на дно; ні пуху ні пера; рятівне коло; ударити лихом об землю.

Б  Не ликом шитий; тріщать по всіх швах; білими нитками шитий; як нитка за голкою.

В   На всіх парусах; наставляти вуха; виходити на фінішну пряму; на ловця і звір біжить;

Г  Мертва точка; на хвості сидіти; мчати на всіх парах; хід конем.

Д  Пустити на дим; плести сіті; бути на сьомому небі; розбити глек.

А прислів’я та приказки;

Б народне джерело;

В вислови античного походження;

Г вислови біблійного походження;

Д крилаті вислови видатних людей.

А прислів’я та приказки;

Б фразеологічні зрощення;

В вислови античного походження;

Г вислови біблійного походження;

Д крилаті вислови видатних людей.

А фразеологізми найчастіше вживаються у науковому стилі мовлення;

Б стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;

В за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;

Г крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;

Д фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.