Фразеологія. Словотвір. Орфографія

А розділ, який вивчає способи творення слів;

Б розділ, який вивчає значущі частини слова;

В розділ, який вивчає словотвірне гніздо

а) префіксальний; 

б) суфіксальний;

в) префіксально-суфіксальний; 

г) безафіксний.

а) букву ч; 

б) букву щ;

в) буквосполучення шч; 

г) буквосполучення цч.

а) густенький, загуснути, густошерстий, густо-синій;

б) густонаселений, густобровий, густота, загустий;

в) негустий, згуснути, загуснути, згущений;

г) загуслий, густо, гуща, густозаселений.

а) темно/червоний;

б) мото/крос;

в) стоп/кран;

г) лисичка/сестричка.

а) купівля/продаж;

б) глухо/німий

в) синьо/жовтий;

г) фізико/математичний.

як курка лапою;   

мокра курка;

хоч греблю гати;  

як кіт наплакав;

курам на сміх

грати на нервах, вітер у голові грає

пасти задніх, грати першу скрипку

ні пари з вуст, як у рот води набрав

вислизнути з рук, брати в свої руки

зводити зі світу ;

гріти руки ;

десятою дорогою обходити ;  

п'ятами накивати ;

землі під ногами не чути .

Лексичне значення фразеологізмів можна дізнатися у тлумачному словнику.

У фразеологізмах одне слово можна замінити іншим або вилучити його.

Фразеологізми найчастіше використовуються у художньому і офіційно-діловому стилях.

Фразеологізм є одним членом речення.

Стійкі словосполучення, які за своїм значенням дорівнюють одному слову

Короткі влучні вислови, які виражають яку-небудь узагальнену думку

Вислови, які стали широко вживаними, завдяки своїй виразності

Вислови, які виражають узагальнену думку. Їх автором є народ

медовії ріки;    

ахіллесова п’ята;   

стригти під одну гребінку;

кліпати очима.

галицький

харківський

турецький

козацький

будматеріали

осінній

блакить

співець

будівництво,просвітництво, знахарьство

студенцтво, юнацтво,підлабузництво

французький,карпатський, сусідський

шляхетський, солдацький,запорізький

зор..пад

житт..любний

бур..лом

чорн..бокий

похідні

непохідні

розділ науки про мову, що вивчає способи й особливості творення похідних слів

розділ мовознавства, що вивчає слова як частини мови

розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови

ліс--праліс--пролісок           

дорога--дорожній--придорожній

береза--підберезник--березовий

мова--промовляти--мовний

Північно-східний,двоповерховий

Кислосолодкий,каро окий

Тисячолітній,шести денний

Червоно-чорний,сільсько господарський

Нарукавник

Неробство

Лісничок

Черговий

Біг

корінь, префікс, суфікс, закінчення;

префікс, суфікс;

корінь, суфікс, префікс;

корінь, суфікс, закінчення.

словотвірної

головної

твірної

морфемної

словозміна

чергування

уподібнення