Формування української професійної музики в Галичіні припадає на період
середина ХІХ ст.
перша половина ХІХ ст.
друга половина ХІІІ ст.
Початок ХХ ст.
Формування української професійної музики в Галичіні припадає на період
середина ХІХ ст.
перша половина ХІХ ст.
друга половина ХІІІ ст.
Початок ХХ ст.
Перший західноукраїнський композитор - професіонал ХІХ ст., що не мав спеціальної музичної освіти
Барвінський
Лисенко
Вербицький
Лятошинський
Автор музики Державного Гімну України
Стравінський
Лятошинський
Вербицький
Чубинський
Урочисто заспівали "Ще не вмерла Україна" хором, але ще не в якості гімну в Перемишлі
2-го грудня 1865
1-го липня 1864
24 серпня 1863
3-го вересня 1867
Надруковано текст пісні "Ще не вмерла Україна" з нотами вперше у Львові в 1885 році у збірнику пісень під назвою
Збірка українських пісень
Барвінок
Українські патріотичні пісні
Кобзар
В історії української культури цей композитор займає особливе місце, адже він першим серед галичан вибрав музику своєю професією. Більшість його попередників та сучасників були священиками, які поєднували пастирські обов’язки із музично-громадською діяльністю
Денис Січинський
Дмитро Бортнянський
Михайло Вербицький
Левко Ревуцький
Музикант-професіонал на теренах Західної України, фундатор провідних музичних жанрів, диригент, фольклорист, педагог.
Творче кредо майстра – творити національну музику.
Дмитро Бортнянський
Левко Ревуцький
Станіслав Людкевич
Борис Лятошинський
Автор творів великих музичних форм: соната для фортепіано, дві симфонії, два концерти для фортепіано. Серед вокальних творів відзначається кантата «Хустина» та обробки народних пісень для голосу з фортепіано.
Борис Лятошинський
Лев Ревуцький
Василь Барвінський
Віктор Косенко
Він написав дві опери «Золотий обруч», «Щорс», п’ять симфоній, чотири струнні квартети, два інструментальні тріо, увертюри, сюїти, балади, поеми, кантати, обробки народних пісень, музику до театральних постановок («Ромео і Джульєтта» В Шекспіра, «У пущі» Л. Українки) та кінофільмів («Тарас Шевченко», «Григорій Сковорода», «Кармелюк»).
Борис Лятошинський
Лев Ревуцький
Станіслав Людкевич
Денис Січинський
Особливістю творчості цього митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного.
У 1929-1930рр. написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).
Віктор Косенко
Борис Лятошинський
Василь Барвінський
Лев Ревуцький
Слова, які композитор з любов’ю вивів на титульній сторінці збірника: “Юним піаністам нашої квітучої соціалістичної Батьківщини присвячую”,
Василь Барвінський
Борис Лятошинський
Станіслав Людкевич
Віктор Косенко
Визначення “Перемиська школа” належить українському музикознавцю, композитору, педагогу, диригенту, піаністу-імпровізатору, майстерному акомпаніаторові, музичному діячу та музичному критику, автору підручника з історії української музики
Михайлу Вербицькому
Денису Січинському
Борису Кудрику
Левку Ревуцькому
Художні традиції якого українського композитора продовжив Михайло Вербицький?
Д.Бортнянського
С.Гулака-Артемовського
М.Лисенка
Звідки були запрошені музиканти для викладання музичних засад в Хоровій школі ( при Перемишльському соборі)?
Росія
Німечина
Чехія
Україна
У якій духовній семінарії навчався М.Вербицький?
Житомирській
Київській
Львівській
Кам'янець -Подільській
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест