Гетьман Петро Дорошенко

І. Виговського

Ю. Хмельницького

 П. Дорошенка

 І. Брюховецький

 Компанія Івана Брюховецького, з якою він організував похід на Москву

Наймані війська Московського царства, які повинні були розміщуватись у найбільших містах Козацької держави

Військовослужбовці, зібрані Юрієм Хмельницьким, для допомоги в організації Чигиринських походів

Наймані війська гетьмана, засновані Дем'яном Многогрішним

 І. Брюховецький

П. Тетеря

Ю. Хмельницький

Д. Многогрішний

 І. Самойлович

П. Дорошенко

П. Тетеря

Д. Многогрішний

Іван Виговський

Петро Дорошенко

Юрій Хмельницький

Павло Тетеря

Юрій Хмельницький

Іван Виговський

Петро Дорошенко

Іван Самойлович

Іван Виговський

Іван Брюховецький

Юрій Хмельницький

Іван Самойлович

Яким Сомко

Павло Тетеря

Іван Самойлович

Петро Дорошенко

Дем’ян Многогрішний

Петро Суховій

Іван Самойлович

Павло Тетеря

 Михайло Ханенко

призначено Дем’яна Многогрішного,наказним гетьманом на Лівобережжі

дозволено розміщення в Києві московського стрілецького війська

укладено перемир*я з Річчю Посполитою на 13 з половиною років

визнано протекторат Османської імперії,

підписав Корсунську угоду й визнав протекторат Османської імперії, намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму й отримати допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої та Московського царства

столицею зробив місто Батурин

за його гетьманування в 1686 році Київську митрополію було включено до складу Московської патріархії

у внутрішній політиці спирався на наймане військо компанійців, старшин-родичів

дисципліну, встановлював власноруч, караючи без старшинської ради навіть полковників.

спирався на підтримку київського митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині

звинувачений у державній зраді на підставі доносів козацької старшини і вивезений з родиною до Сибіру

1677-1698 роках проживав на території Московського царства, де й помер, будучи боярином

поставив перед собою мету — стабілізувати ситуацію в державі, боротися за «цілісніть отчизни, з’єднання всіх земель, щоб в одній раді, а не розбитті Україна перебувала», здобути незалежність як від Московського царства, так і від Речі Посполитої

для усталення порядку він створив наймане військо компанійців, підтримував старшину, роздаючи їй землі

регулярно скликав старшинську раду, обдаровував старшин маетностями, сформував із синів старшин бунчукове товариство

створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане піхотне) військо, щоб позбутися залежності від старшини

щоб стати гетьманом, заручився підтримкою московського царя та дворянства, пообіцявши їм більше прав на території Гетьманщини

клопотався про утвердження в державі козацького типу господарювання

був прихильником встановлення спадкового гетьманату та повної незалежності Війська Запорозького

надто обдаровував посадами й землями родичів, самочинно карав полковників, усе менше зважав на старшинську раду.

Бучацький мир

Глухівські статті

Андрусівське перемир*я

Слободищенський трактат

Корсунська угода

Петро Дорошенко

Юрій Хмельницький

Іван Брюховецький

Іван Самойлович

Дем’ян Многогрішни

1

2

3

4

Березневі статті

Глухівські статті,

Конотопські статті

Переяславські статті

в 1669 році

в 1672 році

в 1676 році

в 1686 році

схилявся до думки про союз із Османською імперією, за допомогою якого прагнув стабілізувати ситуацію в Гетьманщині та дати відсіч Московському царству та Речі Посполитій

Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади. Своїм синам надавав найвпливовіші посади в гетьманському уряді.

вдалося в складних переговорах із московитами підписати 9 березня 1669 року порівняно вигідні Глухівські статті, за якими Лівобережна Гетьманщина знову отримувала широку автономію

походив з родини священника

будував аристократичну державу, в якій влада належить знатним людям. Для цього гетьман регулярно скликав старшинську раду, обдаровував старшин маетностями

спирався на підтримку київського митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині.