гірські породи та мінерали

природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла^[1][2]. Академік М. С. Шатський (1905—1960) визначав гірську породу, як парагенезис мінералів^[3][4]. Як правило, гірськими породами вважаються лише тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід належать також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.

За походженням гірські породи поділяються на три великі групи: магматичні, осадові та метаморфічні.

(також: рівноде́нник^[1], рівник^[2], від лат. aequator (diei et noctis) — «зрівнювач (дня і ночі)»; нім. Äquator) — уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об'єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор — лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватора мають географічну широту 0°. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Довжина екватора Землі становить 40 075 696 метрів, з яких 78,8 % припадає на моря, океани, озера і 21,2 % — на сушу.

Сонце під час річного руху відносно Землі перетинає лінію екватора двічі на рік: під час весняного та осіннього рівнодення (в березні та вересні відповідно). В ці дні сонячні промені в полудень падають на екватор перпендикулярно.

зображення території земної поверхні на площині, зроблене у певному масштабі та проєкції та виконане за допомогою умовних знаків.

це зменшене в багато разів зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків. На географічний карті, як і на плані, використовують масштаб та умовні знаки. Відстані на карті зменшені. Проте, якщо на плані вони зменшені в сотні разів, то на карті — у тисячі й навіть мільйони разів.

це мапа більшої частини чи всієї поверхні Землі. Мапи світу створюють своєрідну категорію карт через проблеми проєкції. Мапи через необхідність спотворюють зображення земної поверхні. Ці спотворення сягають максимуму на карті світу. Багато шляхів проєкції Землі відображають різноманітність технік і естетичних завдань для карт світу

Мапи світу в основному фокусуються на політичних чи фізичних особливостях. Політичні карти зображають міжнародні кордони і людські поселення. Фізичні мапи показують географічні особливості, такі як гори, типи ґрунтів чи землеустрій. Геологічні карти показують не тільки поверхню, але й характеристики підстильної породи, скидові лінії і підземні структури. Фонова картограма використовує відтінок кольору та інтенсивність для відображення відмінностей між регіонами, таких як демографічна чи економічна статистика.