ГР 3 Культура споживання. Поведінка відповідального споживача. Бережне ставлення до власного майна і недоторканність чужого.

ой, хто купує найдорожчі речі.

Той, хто перед покупкою аналізує її необхідність та вплив на довкілля.

Той, хто купує все, що бачить у рекламі.

Залишати речі де заманеться.

Використовувати речі за призначенням і вчасно їх чистити/ремонтувати.

Купувати нову річ одразу, як тільки стара трохи забруднилася.

Можна взяти річ друга без дозволу, якщо він не бачить.

Не можна брати, використовувати або псувати чужі речі без згоди власника.

Можна користуватися чужим, якщо в тебе такого немає.

Використання ресурсів так, щоб їх вистачило і майбутнім поколінням.

Постійне збільшення кількості покупок.

Відмова від будь-яких зручностей.

Брати новий пластиковий пакет на кожній касі.

Користуватися багаторазовою екоторбою та пляшкою для води.

Викидати батарейки у звичайний смітник.

Заховати її і нікому не казати.

Звинуватити когось іншого.

Зізнатися власнику, вибачитися та запропонувати відшкодування або ремонт.

Уникнути боргів та імпульсивних (зайвих) покупок.

Купувати більше непотрібних речей.

Швидше витрачати кишенькові гроші.

Товар виготовлено з використанням рідкісних рослин.

Виробництво продукту відповідає суворим екологічним стандартам безпеки.

Це просто прикраса для привернення уваги покупців.

Завжди купувати товари, на які діє велика знижка.

Складати список покупок і розрізняти «бажаю» та «справді потребую».

Орієнтуватися на те, що зараз модно у соціальних мережах.

Викидання старого одягу в загальний контейнер.

Передача книжок, які ви вже прочитали, до бібліотеки або друзям.

Спалювання пластикових пляшок на подвір'ї.

Ні, цифрові речі не є справжньою власністю.

Так, це інтелектуальна або приватна власність, яку не можна використовувати без дозволу.

Лише якщо власник за них заплатив гроші.

Взяти її, поки товариш вийшов з класу, і швидко повернути.

Почекати, поки він сам запропонує.

Ввічливо попросити дозволу і обов'язково повернути річ у тому ж стані.