Дерево росте крислате,
листям різьбленим багате.
Примостились під листочки
в тюбетеєчках синочки.
Стовбур рівний, як колона,
А листочки, як корона.
Влітку листячко зелене,
А як осінь – стає жовте.
Чорно-біла одежина,
Зверху – листяна хустина.
Як весна – дарує сік, –
П’ємо радо цілий рік.
Як дерево називається,
що влітку в білий пух одягається?
На зеленії листочки
одягли біли віночки.
Усміхаючись весні,
зацвітають …
Довгі, тонкі віти має,
Золото кору вкриває,
З гілок кошики плетуть,
В церкву раз на рік несуть.
Як прийде весна в садочок —
до лиця білий віночок,
ну а восени цій кралі
приглянулися коралі.
Що за диво? На гіллі
їжачки ростуть малі.
В них гостренькі колючки
та зелені кожушки.
Зріст у неї, як в ліщини,
А плоди, немов в калини.
Взимку пташечок годує,
Ягідками їх частує.
Стережуть колючки їй
цвіт весняний запашний,
а осінньої години —
червонясті намистини.
Кущ весняний, запашний
зацвітає біля хати.
Відламаю гілочку малу
і візьму в кімнату,
Хай він пахне мамі й тату.
Що за дерево стоїть -
Вітру немає, а лист тремтить?
Я дерево - красень, а звуть мене...
У неї кущі високі й густі,
Стовбур і гілки - трубкою,
Ягоди красиві, та недобрі.
Цвіту я запашним духмяним цвітом,
В затінку гілок сховаю літом.
Для захисту колючки маю,
Тому мене й не зачіпають.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома